Стратегія розвитку

СХВАЛЕНО                                                                                      ЗАТВЕРДЖУЮ

Рішенням педагогічної ради                                                          Директор   Улашанівського ліцею

Протокол від 23 .01.2023 №7                                                                _________О. І. Комар    

СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ

Жуківської філії

Улашанівського ліцею

 імені Володимира Марковського

Улашанівської сільської ради

Хмельницької області

на 2023 – 2026 рр.

З М І С Т

1. Орієнтовний аналіз діяльності Жуківської філії

1.1. Аналіз роботи закладу  за 2019-2022н. р.

          У даній стратегії розвитку Жуківської філії представлені характеристики учасників освітнього процесу, основні результати освітньої діяльності в 2019-2022 рр. та їх  аналіз; коротко  описані заходи, які проводяться в закладі, інноваційна та експериментальна діяльність;

Глибокий аналіз дозволяє реально розглянути досягнення закладу освіти, проблеми, можливості та ресурси, визначити  доцільність і можливість змін для подальшого розвитку.

Результати аналізу

Переваги:

1. Спостерігається тенденція до оновленого складу педагогічного колективу.
2. Збільшилась кількість молодих спеціалістів  педагогічних працівників. Всі педагогічні працівники вчасно проходять курсову перепідготовку, беруть участь у методичній роботі закладу  ліцею.
3. Докладено  чималі зусилля в напрямі розвитку освітнього закладу як школи з патріотичним напрямком, яка має назву "З Україною в серці ".
4. Підтримка модернізації та розвитку закладу освіти з боку ліцею та місцевої влади.
5. Переважна більшість колективу вважає доцільним розвиток закладу освіти за умов європейської орієнтації.
6. Позитивний морально-психологічний клімат у закладі освіти, дбайливе ставлення адміністрації до кожного педагога й вихованця.
7. Достатній рівень задоволеності педагогічного персоналу умовами праці та перспективою професійної й особистісної самореалізації.
8. Велика кількість педагогів, які бажають підвищити професійну кваліфікацію у  складі шкільних теоретичних та практичних семінарів тренінгів щодо опанування інноваційними технологіями навчання та виховання.
9. Для забезпечення відкритості закладу освіти функціонує власний сайт.
10.  Комп'ютерна техніка школи підключена до мережі Інтернет.

Недоліки:

1. Недостатня відповідність освітніх послуг вимогам суспільства, запитам особистості, потребам ринку праці;
2. Протиріччя між орієнтацією шкільної освіти на відтворення готових знань, недостатнє використання пошуку творчої активності і реальними життєвими ситуаціями, які вимагають прийняття самостійних рішень, самовизначення.
3. Значна плинність педагогічних кадрів.

          4.Зменшилась кількість учнів, які навчаються на достатньому і високому рівнях.

         5.Замало  педагогів, які узагальнили свій досвід у вигляді друкарських робіт, виступів на конференціях, беруть участь у конкурсах фахової майстерності. Відсутність авторських програм.

          6.Недостатньо розроблено систему методів аналізу й оцінювання результатів діяльності педагогів-кураторів.

7. Недостатнє використання адміністрацією закладу освіти інноваційних технологій в управлінні освітнім процесом.
8. Потребує вдосконалення організація ефективної виховної роботи та позаурочної розвивальної діяльності учнів, робота учнівського самоврядування.
9.   Недостатнє використання сучасних технологій у роботі з обдарованими дітьми, що призводить до низьких результатів участі у предметних олімпіадах та інших конкурсах.
10. Більшість педагогів потребують зміцнення партнерських відносин педагогічних працівників із батьками та представниками громадськості.
11. Низька матеріально-технічна база оснащення шкільних кабінетів.
12. Недостатній обсяг фінансування закладу освіти.

Можливості:

1. Перебудова освітнього процесу на засадах «розвиваючої педагогіки», спрямованої на раннє виявлення потенціалу (задатків) у дітей та їх найбільш повне розкриття з урахуванням вікових та психологічних особливостей;
2. Створення умов для підвищення загальної ефективності освітнього процесу за рахунок удосконалення системи управління закладом освіти, використання досягнень сучасної дидактики, психології, валеології, медіаосвіти й інших дисциплін.
3. Забезпечення системного підвищення якості освіти на інноваційній основі, створення сучасного психолого-педагогічного та науково- методичного супроводу освітнього процесу;
4. Залучення більшості педагогів до роботи семінарів-тренінгів і творчих груп із опанування продуктивних технологій компетентністного,  особистісно-орієнтованого, особистісно-діяльнісного, проектного та індивідуалізованого навчання.
5. Значне зростання продуктивності уроків за рахунок інтегрованого навчання, використання активних та інтерактивних методів, технологій тайм-менеджменту, між предметних зв’язків, синергетичного ефекту, тюторського супроводу тощо.
6. Збільшення частки педагогів, які використовують на уроках і в позакласній роботі колективні, групові, командні форми роботи для ефективної взаємодії учнів.
7. Збільшення частки педагогів, які систематично використовують у роботі сучасні ІКТ, Інтернет-ресурси, електронні дидактичні засоби тощо.
8. Забезпечення переходу освітнього процесу до умов Нової української школи.
9. Суттєве підвищення рівня основного середовища та загального впливу  закладу на виховання, навчання, розвиток і соціалізацію учнів.
10. Значне підвищення продуктивності освітнього процесу за рахунок ефективної наступності, налагодження роботи з обдарованими дітьми.
11. Удосконалення виховної системи закладу освіти, учнівського самоврядування через впровадження міні-проектів.
12. Формування закладу, відкритого для моніторингу з боку батьків і громади.
13. Забезпечення партнерських відносин з педагогічними кадрами, батьками та вихованцями.

Перешкоди:

1. Нестабільність соціально-економічної ситуації в державі, що  призводить до зниження рівня життя, розшарування суспільства за матеріальним становищем сімей.

2. Обмеженість ресурсів для забезпечення системної реалізації усіх завдань і заходів, передбачених стратегією.

3. Негативний вплив ускладненої демографічної ситуації в країні.

4. Неготовність певної частини педагогічних працівників до інноваційної діяльності.

 5. Недостатня підготовленість системи  управління до комплексного вирішення стратегічних завдань, до координації діяльності усіх структурних підрозділів закладу освіти.

1. 2. . Систематизація попередньої концепції

Розвиток навчального закладу в попередні роки здійснювався

відповідно до розробленої концепції, розрахованої на період з

2019 по 2022 pp., цілі якої в основному досягнуті. У ході реалізації

 цієї програми педагогічний колектив закладу працював над виріше-

нням наступних завдань:

• забезпечення реалізації права громадян на загальну середню освіту;
• створення рівних умов для рівного доступу до отримання
• якісних знань;
• створення умов для різнобічного розвитку дитини дошкільного
• віку, учня, формування гармонійної особистості, збереження та зміцнення її фізичного і психічного здоров’я;
• виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до
•  народних традицій і звичаїв державної та рідної  мови;
• формування  і розвиток соціально зрілої, творчої особистості
•  з усвідомленою громадянською позицією, почуттям
•  національної самосвідомості, особистості, підготовленої
•  до професійного самовизначення;
• виховання в дітей поваги до Конституції України,
• державних символів України, прав і свобод людини і
• громадянина, почуття власної гідності, відповідальності
• перед законом за свої дії, свідомого ставлення до обов’язків
•  людини і громадянина;
• створення умов для оволодіння системою наукових знань
•  про природу, людину і суспільство;
• розвиток особистості учня, його здібностей і обдарувань,
• наукового світогляду;
• реалізація права дітей на вільне формування політичних

 і світоглядних переконань;

• виховання усвідомленого ставлення до свого здоров’я та

здоров’я інших громадян як найвищої соціальної

цінності, формування засад здорового способу життя,

збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров’я

 учнів, вихованців;

• формування внутрішньої мотивації до активного

сприйняття, засвоєння та передачі інформації;

• впровадження новітніх технологій у навчально-виховний процес;
• здійснення соціально-педагогічного патронату, взаємодія з сім’єю;
• створення цілісної системи продуктивного співробітництва

вчителів, учнів, батьків та громадських структур;

• створення умов для врахування й розвитку навчально-пізнавальних

 і професійних інтересів, нахилів, здібностей і потреб учнів

старшої школи в процесі їхньої загальноосвітньої підготовки.

Дані завдання продовжують бути актуальними і в даний час.

Однак висока динаміка змін в освітньому середовищі потребує

 розробки нової програми розвитку.

Підготовка стратегії розвитку закладу освіти на 2023-2026 рр.

зумовлена чинним Законом України "Про освіту", Концепцією

Нової української школи, реформуванням освіти, оновленням її

 змісту, який полягає в необхідності привести її у відповідність

 із європейськими стандартами, потребами сучасного життя,

запитами суспільства щодо якісної та доступної освіти.

  Стратегія розвитку закладу освіти базується на ключових

компонентах Нової української школи, а саме:

1. Новий зміст освіти, заснований на формуванні

компетентностей , потрібних для успішної самореалізації в

суспільстві.

2. Умотивований учитель, який має свободу творчості й

розвивається професійно.

3. Наскрізний процес виховання, який формує цінності.

4. Децентралізація та ефективне управління, що надасть школі

 реальну автономію.

5. Педагогіка, що ґрунтується на партнерстві між учнем,учителем і батьками.

6. Орієнтація на потреби учня в освітньому процесі, дитиноцентризм.

7.Нова структура школи, яка дає змогу добре засвоїти новий зміст і набути компетентності для життя.

8. Справедливий розподіл публічних коштів, який забезпечує рівний доступ усіх дітей до якісної освіти.

9. Сучасне освітнє середовище, яке забезпечить необхідні умови, засоби і технології для навчання учнів, освітян, батьків не лише в приміщенні навчального закладу.

В Законі "Про освіту сказано", що "метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, її талантів, інтелектуальних, творчих і фізичних здібностей, формування цінностей і необхідних для успішної самореалізації компетентностей, виховання відповідальних громадян, які здатні до свідомого суспільного вибору та спрямування своєї діяльності на користь іншим людям і суспільству, збагачення на цій основі інтелектуального, економічного, творчого, культурного потенціалу Українського народу, підвищення освітнього рівня громадян задля забезпечення сталого розвитку України та її європейського вибору".

  Стратегія розвитку закладу освіти визначає основні шляхи розвитку освітнього процесу. Вона скеровує педагогічних працівників до реалізації ціннісних пріоритетів особистості, задоволення освітніх потреб молоді, створення розвивального середовища, у якому б реалізувалася сучасна модель випускника, освіченого українця, всебічно розвиненого, відповідального громадянина і патріота, здатного до ризику та інновацій, які поведуть українську економіку вперед у ХХІ столітті.

         Ідеться про створення такого середовища в закладі, яке б плекало творчу особистість, створю­вало умови для повноцінного інтелектуального, творчого, морального, фізичного розвитку дитини, формування у молоді ключових компетентностей, які викладені у Концепції Нової української школи, а саме:

• спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовами;
• спілкування іноземними мовами;
• математична компетентність;
• основні компетентності у природничих науках і   технологіях;
• інформаційно-цифрова компетентність;
• уміння вчитися впродовж життя;
• ініціативність і підприємливість;
• соціальна та громадянська компетентності;
• обізнаність та самовираження у сфері культури;
• екологічна грамотність і здорове життя.

Основними результатами стратегії розвитку закладу освіти будуть удосконалення й модернізація сучасного освітнього середовища закладу, системні позитивні зміни, підвищення рівня та якості освіти. Стратегія дає можливість виробити стратегічні та пріоритетні напрями діяльності закладу на найближчі роки.

 2.  Принципи  систематизації та реалізації програми розвитку  філії.

              Напрямком сучасної освітньої системи України, що підтверджено сучасними державними законами та нормативними документами, є доступ до якісної освіти, до найкращих світових  здобутків в освітній галузі.

Сучасна освіта має стати основою інтелектуального, духовного, фізичного і культурного розвитку особистості, її успішної соціалізації, економічного добробуту, запорукою розвитку суспільства, об’єднаного спільними цінностями і культурою, та держави.

Сучасна школа повинна дати учням не тільки певні вміння та навички, а й виховати соціально адаптовану та громадсько-орієнтовану особистість, яка після закінчення школи знайде своє місце в житті, зможе творити позитивні зміни у суспільстві, допомагати людям змінювати на краще життя своєї громади.

Тому завдання  Жуківської філії  полягає у:

 забезпеченні позитивної динаміки розвитку освітнього закладу  як сучасної,  доступної та якісної системи освіти відповідно до вимог суспільства та потреб держави;

створенні умов для особистісного розвитку дитини за власною траєкторією на основі компетентісного, особистісно-орієнтованого підходів до освітнього процесу, педагогіки партнерства між дітьми, педагогічними працівниками та батьками;

створенні території, де свобода педагогічної думки та ідеї стає  головною опорою позитивного іміджу навчального закладу. Це і свобода від негативних емоцій, і відчуття смаку життя як у дітей, так і у педагогічних працівників.

Завдання закладу освіти базується на наступних цінностях:

цінності дитинства як особливого періоду життя людини, що передбачає реалізацію гуманістичного підходу до організації освітнього простору;

цінності освіти як найбільш значимого соціокультурного елемента в умовах постіндустріального інформаційного суспільства;

цінностях розвитку і саморозвитку всіх учасників освітнього процесу, які лежать в основі діяльності з підтримки особистісного зростання і  самовизначення учнів та вихованців, розвитку професійного потенціалу педагогічних працівників та педагогічної компетентності батьків (законних представників) учнів та вихованців;

цінностях взаємодії та комунікації,  які сприяють ефективному формуванню ключових компетентностей особистості.

Мета діяльності філії – це безперервний процес підвищення ефективності освітнього процесу з одночасним урахуванням потреб суспільства, потреб особистості учня та вихованця. Цьому сприяє застосування новітніх досягнень педагогіки та психології, використання інноваційних технологій навчання та виховання, комп’ютеризація освітнього процесу.

3. План обгрунтування розвитку філії, зоорієнтований на досягненні ознак ефективно працюючої школи

 на даному етапі.

           На реалізацію визначеної мети та місії спрямовані

основні завдання діяльності філії:

забезпечення реалізації права громадян на освіту;

створення рівних умов для рівного доступу до отримання якісних знань;

впровадження нових Державних стандартів;

здійснення побудови освітнього процесу з позиції компетентісного, особистісно-орієнтованого підходів;

впровадження здоров’язберігаючої технології в освітній процес;

створення партнерського середовища у закладі освіти, атмосфери довіри і взаємоповаги;

модернізація ресурсного (матеріально-технічного, кадрового, науково-методичного) забезпечення освітнього процесу;

розвиток інформатизації освіти в закладі й створення єдиного інформаційного простору;

формування ключових  компетентностей особистості, потрібних для успішної самореалізації в суспільстві;

розвиток особистості дитини за його власною траєкторією;

удосконалення виховної системи закладу в умовах соціалізації особистості в суспільстві;

створення умов для розвитку обдарованих особистостей і дітей із підвищеними інтелектуальними здібностями;

 виховання в дітей поваги до Конституції України, державних символів України, прав і свобод людини і громадянина, почуття власної гідності, відповідальності перед законом за свої дії, свідомого ставлення до обов’язків людини і громадянина;

виховання усвідомленого ставлення до свого здоров’я та здоров’я інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров’я вихованців;

вдосконалення професійної компетентності кожного педагога, розвиток їх творчої ініціативи;

впровадження сучасних новітніх технологій у освітній і виховний процес;

забезпечення системного психолого-педагогічного супроводу всіх учасників навчально-виховного процесу;

підвищення ефективності управління закладом, розвиток форм державно-громадського управління освітнім процесом.

Для здійснення стабільного розвитку закладу освіти необхідно забезпечити:

1. У дошкільному підрозділі, як складової закладу:

стовідсоткове охоплення обов’язковою дошкільною освітою усіх дітей п’ятирічного віку через урізноманітнення форм її здобуття;

створення оптимальних організаційно-педагогічних, санітарно-гігієнічних, навчально-методичних і матеріально-технічних умов для функціонування дошкільного закладу освіти;

оновлення змісту, форм, методів і засобів навчання, виховання і розвитку дітей дошкільного віку відповідно до вимог Базового компонента дошкільної освіти (державний стандарт) та чинних програм розвитку дитини «Впевнений старт»;

забезпечення фізичного та психічного розвитку дітей;

розвиток творчих здібностей дітей;

формування умінь та навичок для навчання в школі.

2. У початковій школі (1-4 класи):

повне і своєчасне охоплення навчанням усіх дітей молодшого шкільного віку;

перехід на новий Стандарт початкової освіти відповідно до Концепції Нової української школи;

різнобічне використання досягнень дошкільного періоду;

осучаснення та оздоровлення освітнього середовища;

впровадження методик компетентнісного і особистісно-орієнтованого навчання, виховання і розвитку молодших учнів;

технологічність методик навчання;

моніторинговий супровід освітнього процесу;

підготовка педагогічних кадрів до впровадження нових Стандартів початкової освіти.

3. У основній школі (5-9 класи):

повне і своєчасне охоплення навчанням усіх дітей середнього шкільного віку;

 перехід на новий Стандарт базової освіти відповідно до Концепції Нової української школи;

перебудову та оновлення змісту, форм і методів організації освітнього процесу на засадах дитиноцентризму, особистісної орієнтації, компетентнісного підходу, педагогіки партнерства;

підвищення ефективності освітнього процесу на основі впровадження досягнень психолого-педагогічної науки, педагогічних інновацій, інформаційно-комунікаційних технологій;

 створення умов для диференціації навчання, посилення професійної орієнтації та допрофільної підготовки, індивідуальної освітньої траєкторії розвитку учнів відповідно до їх особистісних потреб, інтересів та здібностей;

розвиток та підтримку системи роботи з обдарованими дітьми та учнівською молоддю.

         На жаль, вирішення цих проблем у багатьох випадках зводиться до невиправданого закриття, ліквідації шкіл. Повільно здійснюється пошук і впровадження нетрадиційних підходів до організації шкільної освіти, створення альтернативних моделей навчальних закладів, інноваційних освітніх систем. А тому нині, як ніколи, нагальним є процес оптимізації мережі навчальних закладів, форм і шляхів надання якісних освітніх послуг сільським дітям, підготовки випускників шкіл адекватно до соціальних запитів та викликів ринку праці.

5. В освіті дітей з особливими потребами (за потреби):

розроблення методики раннього виявлення та проведення діагностики дітей з особливими потребами;

створення умов для організації освіти дітям з особливими освітніми потребами;

розширення практики інклюзивного та інтегрованого навчання дітей та молоді з особливостями психофізичного розвитку;

 забезпечення архітектурної, транспортної та інформаційної доступності для навчання дітей цієї категорії.

Таким чином, основним напрямком розвитку закладу освіти  стане реалізація компетентнісного, особистісно-орієнтованого, партнерського підходів в освітній взаємодії, які  дозволять особистості розв'язувати життєво значущі завдання як в процесі навчання в закладі, так і в подальшому житті:

1. Наявність спільної мети, що означає чіткі цілі і завдання, націлені на певні досягнення, які педколектив добре розуміє, поділяє і прагне виконати.
2. Створення в школі сприятливого мікроклімату для організації навчально – виховного процесу, що означає: орієнтацію колективу школи на вирішення проблем.
3. Згуртованість, співробітництво, єдність комунікативність членів педколективу.
4. Участь педколективу в прийнятті рішень; акцентування уваги на усвідомленні позитивних результатів.
5. Позитивна поведінка учнів, їх відповідальне ставлення учнів до шкільної діяльності.
6. Практика вимогливого і справедливого заохочення учнів, контакти та співробітництво з батьками.
7. Ефективна організація та здійснення навчально – виховного процесу:

 – педагогічно доцільний розподіл учнів по класах, створення відповідного      темпу навчання та вирівнювання можливостей учнів;

 – ефективні навчальні методики, індивідуальний розвиток учнів, групові форми і методи роботи, координація навчаль­них планів та навчального процесу;

– наявність системи вимог, в якій не допускається зниження досягнень учнів нижче державних стандартів;

– максимальне використання часу для навчання;

         – акцентування уваги на оволодінні учнями основни­ми навчальними навичками;

– наявність методик і засобів для періодичного спостереження за розвитком учнів;

– практично-зорієнтоване вдосконалення та розвиток педагогів в школі.

8.  Ефективне керівництво, що означає:

– спостереження та контроль за діяльністю школи, як педагогічної системи;

– надання своєчасної допомоги вчителям;

• педагогічно доцільне керівництво навчально-виховним процесом;

      Розвиток навчального закладу в попередні роки здійснювався відповідно до розробленої концепції, розрахованої на період з 2017 по 2019 pp., цілі якої в основному досягнуті. У ході реалізації цієї програми педагогічний колектив закладу працював над вирішенням наступних завдань:

• забезпечення реалізації права громадян на загальну середню освіту;
• створення рівних умов для рівного доступу до отримання якісних знань;
• створення умов для різнобічного розвитку дитини дошкільного віку, учня, формування гармонійної особистості, збереження та зміцнення її фізичного і психічного здоров’я;
• виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв державної та рідної  мови;
• формування  і розвиток соціально зрілої, творчої особистості з усвідомленою громадянською позицією, почуттям національної самосвідомості, особистості , підготовленої до професійного самовизначення;
• виховання в дітей поваги до Конституції України, державних символів України, прав і свобод людини і громадянина, почуття власної гідності, відповідальності перед законом за свої дії, свідомого ставлення до обов’язків людини і громадянина;
• створення умов для оволодіння системою наукових знань про природу, людину і суспільство;
• розвиток особистості учня, його здібностей і обдарувань, наукового світогляду;
• реалізація права дітей на вільне формування політичних і світоглядних переконань;
• виховання усвідомленого ставлення до свого здоров’я та здоров’я інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров’я учнів, вихованців;
• формування внутрішньої мотивації до активного сприйняття, засвоєння та передачі інформації;
• впровадження новітніх технологій у навчально-виховний процес;
• здійснення соціально-педагогічного патронату, взаємодія з сім’єю;
• створення цілісної системи продуктивного співробітництва вчителів, учнів, батьків та громадських структур;
• створення умов для врахування й розвитку навчально-пізнавальних і професійних інтересів, нахилів, здібностей і потреб учнів старшої школи в процесі їхньої загальноосвітньої підготовки.

Дані завдання продовжують бути актуальними і в даний час. Однак висока динаміка змін в освітньому середовищі потребує розробки нової програми розвитку.

Підготовка Програми розвитку Жуківської філії Улашанівського ліцею імені Володимира Марковського на 2023-2026 рр. зумовлена чинним Законом України "Про освіту", Концепцією Нової української школи, реформуванням освіти, оновленням її змісту, який полягає в необхідності привести її у відповідність із європейськими стандартами, потребами сучасного життя, запитами суспільства щодо якісної та доступної освіти.

      Програма складена з урахуванням ключових компонентів Нової української школи, а саме:

1. Новий зміст освіти, заснований на формуванні компетентностей, потрібних для успішної самореалізації в суспільстві.

2. Умотивований учитель, який має свободу творчості й розвивається професійно.

3. Наскрізний процес виховання, який формує цінності.

4. Децентралізація та ефективне управління, що надасть школі реальну автономію.

5. Педагогіка, що ґрунтується на партнерстві між учнем, учителем і батьками.

6. Орієнтація на потреби учня в освітньому процесі, дитиноцентризм.

7.Нова структура школи, яка дає змогу добре засвоїти новий зміст і набути компетентності для життя.

8. Справедливий розподіл публічних коштів, який забезпечує рівний доступ усіх дітей до якісної освіти.

9. Сучасне освітнє середовище, яке забезпечить необхідні умови, засоби і технології для навчання учнів, освітян, батьків не лише в приміщенні навчального закладу.

В Законі "Про освіту сказано", що "метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, її талантів, інтелектуальних, творчих і фізичних здібностей, формування цінностей і необхідних для успішної самореалізації компетентностей, виховання відповідальних громадян, які здатні до свідомого суспільного вибору та спрямування своєї діяльності на користь іншим людям і суспільству, збагачення на цій основі інтелектуального, економічного, творчого, культурного потенціалу Українського народу, підвищення освітнього рівня громадян задля забезпечення сталого розвитку України та її європейського вибору".

Педагогічний колектив усвідомлює, що сучасна школа повинна дати учням не тільки певні вміння та навички, а й виховати соціально адаптовану та громадсько-орієнтовану особистість, яка після закінчення школи знайде своє місце в житті, зможе творити позитивні зміни у суспільстві, допомагати людям змінювати на краще життя своєї громади.

      Програма визначає основні шляхи розвитку освітнього процесу. Вона скеровує педагогічних працівників до реалізації ціннісних пріоритетів особистості, задоволення освітніх потреб молоді, створення розвивального середовища, у якому б реалізувалася сучасна модель випускника, освіченого українця, всебічно розвиненого, відповідального громадянина і патріота, здатного до ризику та інновацій, які поведуть українську економіку вперед у ХХІ столітті.

    Ідеться про створення такого середовища в закладі, яке б плекало творчу особистість, створю­вало умови для повноцінного, інтелектуального, творчого, морального, фізичного розвитку дитини, формування у молоді ключових компетентностей, які викладені у Концепції Нової української школи, а саме:

• спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовами;
• спілкування іноземними мовами;
• математична компетентність;
• основні компетентності у природничих науках і технологіях;
• інформаційно-цифрова компетентність;
• уміння вчитися впродовж життя;
• ініціативність і підприємливість;
• соціальна та громадянська компетентності;
• обізнаність та самовираження у сфері культури;
• екологічна грамотність і здорове життя.

    Програма є комплексом навчально-виховних, науково-методичних, матеріально-технічних та управлінських проектів із визначенням шляхів їх реалізації. У ній максимально враховані потреби педагогічного, учнівського та батьківського колективів закладу.

    Проекти, з яких складається Програма, допоможуть вирішити такі завдання:

• Організація методичної та навчально-виховної роботи в закладі відповідно до вимог нових Державних стандартів.
• Створення умов виховання та навчання учнів і вихованців, які забезпечують збереження фізичного та психічного здоров’я дітей.
• Організація громадсько-патріотичного виховання учасників освітнього процесу.
• Організація роботи з обдарованими дітьми.
• Розвиток професійний компетентностей педагогічних кадрів.
• Забезпечення, оптимізація та покращення матеріально-технічної бази.
• Комп’ютеризація та інформатизація закладу.
• Моніторингове дослідження всіх структурних ланок закладу.

Основними результатами Програми розвитку закладу будуть удосконалення й модернізація сучасного освітнього середовища закладу, системні позитивні зміни, підвищення рівня та якості освіти. Програма дає можливість виробити стратегічні та пріоритетні напрями діяльності закладу на найближчі роки.

Пріоритетним напрямком сучасної освітньої системи України, що підтверджено сучасними державними законами та нормативними документами, є доступ до якісної освіти, до найкращих світових  здобутків в освітній галузі.

Сучасна освіта має стати основою інтелектуального, духовного, фізичного і культурного розвитку особистості, її успішної соціалізації, економічного добробуту, запорукою розвитку суспільства, об’єднаного спільними цінностями і культурою, та держави.

Ідея розвитку освітньої установи полягає в тому, що в ній створюються умови для здобуття громадянської освіти, спрямованої на формування компетентностей, пов’язаних з реалізацією особою своїх прав і обов’язків як члена суспільства, усвідомленням цінностей громадянського (вільного демократичного) суспільства, верховенства права, прав і свобод людини і громадянина.

Запорукою успіху закладу освіти в нових умовах є тісна співпраця  з батьками, громадами і підтримка з їхнього боку.

Цінності та принципи педагогіки партнерства буде покладено в основу стандарту освіти, оновленої системи професійного розвитку вчителя, сучасної державної освітньої та кадрової політики (відбір та оцінювання педагогів).

Тому інноваційні зміни в закладі будуть пов'язанні зі створенням   освітнього середовища, яке ґрунтується на педагогіці партнерства і компетентністного підходу до освітнього і виховного процесів. Таке середовище допомагає створити, зокрема, новітні інформаційно-комунікаційні технології. Вони підвищують ефективність роботи педагога, ефективність управління освітнім процесом, а водночас уможливлюють індивідуальний підхід до навчання та виховання.

Можливості ІКТ безмежні, тому однією із першочергових задач закладу є підготовка учнів до життя та діяльності в умовах інформаційного суспільства, формування у них навичок самостійного пошуку, оцінювання та систематизації інформації, культури спілкування та безпечного користування Інтернетом.

Досконале  володіння ІКТ та розвинуті комунікативні здібності зумовлюють досягнення життєвого успіху, позитивного соціального іміджу особистості у сучасному суспільстві. Тому розвиток та практичне застосування саме комунікативних та інформаційно-комунікаційних компетентностей  учнів в умовах особистісно-орієнтованого і компетентністного підходів є одними із ключових положень Програми розвитку закладу.

Основна мета діяльності закладу – це безперервний процес підвищення ефективності освітнього процесу з одночасним урахуванням потреб суспільства, потреб особистості учня та вихованця. Цьому сприяє застосування новітніх досягнень педагогіки та психології, використання інноваційних технологій навчання, комп’ютеризація навчально – виховного процесу.

Інформатизація управлінської діяльності спрямована на автоматизацію роботи, створення єдиного інформаційного освітнього простору закладу, оперативне одержання необхідної інформації, ефективне використання комп’ютерної та телекомунікаційної техніки, що має на меті досягнення ефективного управління якістю педагогічного процесу.

3.1 Основні  напрямки реалізації розвитку по формуванню стратегії розвитку філії.

Мета Програми розвитку закладу полягає у забезпеченні позитивної динаміки розвитку освітнього закладу  як сучасної,  доступної та якісної системи освіти відповідно до вимог суспільства та потреб держави; створенні умов для особистісного розвитку дитини за власною траєкторією на основі компетентісного, особистісно-орієнтованого навчання, педагогіки партнерства між дітьми, педагогічними працівниками та батьками; забезпеченні ефективного управління розвитком освітнього закладу.

На реалізацію визначеної мети спрямовані основні завдання філії:

• забезпечення реалізації права громадян на освіту;
• створення рівних умов для рівного доступу до отримання якісних знань;
• впровадження нових Державних стандартів;
• здійснення побудови освітнього процесу з позиції компетентісного, особистісно-орієнтованого підходу;
• впровадження здоров’я зберігаючої технології в освітній і виховний процес;
• створення партнерського середовища у закладі, атмосфери довіри і взаємоповаги;модернізація ресурсного (матеріально-технічного, кадрового, науково-методичного) забезпечення освітнього процесу;
• розвиток інформатизації освіти в закладі й створення єдиного інформаційного простору;
• формування ключових  компетентностей особистості, потрібних для успішної самореалізації в суспільстві;
• розвиток особистості дитини за його власною траєкторією;
• удосконалення виховної системи закладу в умовах соціалізації особистості в суспільстві;
• створення умов для розвитку обдарованих особистостей і дітей із підвищеними інтелектуальними здібностями;
•  виховання в дітей поваги до Конституції України, державних символів України, прав і свобод людини і громадянина, почуття власної гідності, відповідальності перед законом за свої дії, свідомого ставлення до обов’язків людини і громадянина;
• виховання усвідомленого ставлення до свого здоров’я та здоров’я інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров’я вихованців;
• вдосконалення професійної компетентності кожного педагога, розвиток їх творчої ініціативи;
• впровадження сучасних новітніх технологій у освітній і виховний процес;
• забезпечення системного психолого-педагогічного супроводу всіх учасників навчально-виховного процесу;

підвищення ефективності управління закладом, розвиток форм державно-громадського управління освітнім процесом.

Основними очікуваними результатами вирішення цих завдань є:

Для адміністрації:

• активізація діяльності всіх структур закладу;
• підвищення ефективності управління;
• набуття лідерських позицій закладу;
• підвищення іміджу закладу;
• опанування технологією моніторингу якості освіти.

Для педагогічних працівників:

• оволодіння інноваційними технологіями, зокрема компетентісними, особистісно-орієнтованими інформаційно-комунікаційними, здоров’язберігаючими, та вироблення власних адекватних технологій;
• підвищення рівня професійної компетентності

Для вихованців:

• підвищення рівня навчальних досягнень;
• оволодіння навичками дослідницької й проектної освітньої діяльності;
• формування ключових компетентностей;
• розвиток здібностей до саморозвитку й самореалізації;
• підвищення якості вихованості (соціальна спрямованість, активність, відповідальність);
• підвищення показників соматичного й психологічного здоров’я (ставлення до здоров’я, здоровий спосіб життя, медичні показники, адаптація)

Для батьків:

• створення умов для задоволення потреб батьків щодо отримання якісної освіти дітьми;
• встановлення й зміцнення дружніх стосунків між родинами учнів і закладом освіти

Для представників громадськості:

• підвищення уваги й інтересу до проблем навчання й виховання в закладі;
• участь у вирішенні проблем навчання й виховання;
• створення позитивного іміджу закладу в громаді села.

Етапи реалізації програми:

Організаційно-проектувальний етап  (лютий - серпень 2023 р.):

• розробка засад розвитку закладу;
• визначення основних стратегій, заходів і механізмів розвитку (інновацій­них проектів);
• виявлення ресурсів (людських, матеріально-технічних, фінансових) реалізації Програми.

Реалізація програми (вересень 2022 р. - серпень 2026 р.)

- практична реалізація інноваційних проектів Програ­ми;

- організація моніторингового спостереження за результа­тами;

- координація дій.

Набуття досвіду (вересень 2024р. - серпень 2025.р)

Узагальнення результатів (вересень-грудень 2026р.):

-аналіз результатів моніторингу Програми розвитку на 2022—2026 р.р.;

• узагальнення отриманих результатів;
• поширення позитивного досвіду на сайті закладу, у фахових виданнях, під час проведення різноманітних форумів;
• визна­чення перспектив подальшої роботи

3.2  Ключові компоненти програми

Сучасний заклад освіти має бути в авангарді суспільних змін. Погляди, спосіб життя сучасної молоді кардинально відрізняються від старших поколінь. Для неї немає чіткого розмежування між роботою, навчанням і відпочинком. Робота не обов’язково має бути серйозною і нудною. Життя для них – це постійне творення, гармонія між зароблянням коштів, пізнанням нового, самовдосконаленням, грою та розвагою. Тому маємо запропонувати майбутнім поколінням українців школу, яка буде для них сучасною.

До ключових компонентів сучасного закладу освіти можна віднести:

Новий зміст освіти, заснований на формуванні ключових компетентностей, потрібних для успішної самореалізації в суспільстві. Ключові компетентності – ті, яких кожен потребує для особистої реалізації, розвитку, активної громадянської позиції, соціальної інклюзії та працевлаштування і які здатні забезпечити особисту реалізацію та життєвий успіх протягом усього життя.

Підвищення якості освіти на інноваційній основі. Запровадження інновацій веде до інтенсифікації інтелектуально-пізнавальної діяльності учнів, переорієнтовує педагогів на індивідуальну роботу з дітьми, оволодіння ними методами особистісного підходу, озброює вихованців засобами самовизначення і самореалізації.

Оновлення згідно з вимогами часу нормативної та матеріально-технічної бази системи освіти. Створення сучасної матеріально-технічної бази для системи освіти, забезпечення умов для розвитку індустрії сучасних засобів навчання (навчально-методичних, електронних, технічних, інформаційно-комунікаційних тощо.

Орієнтація на потреби здобувача освіти в освітньому процесі, дитиноцентризм. В організації освітнього процесу переважатиме особистісно-орієнтована модель освіти. У рамках цієї моделі заклад освіти максимально враховує права дитини, її здібності, потреби та інтереси, на практиці реалізуючи принцип дитиноцентризму. Освітню діяльність буде організовано з урахуванням навичок XXI століття відповідно до індивідуальних стилів, темпу, складності та навчальних траєкторій учнів: від комунікативних типів завдань (знайти спільну мову з друзями, учителями, однокласниками, батьками, незнайомими людьми) до творчих (креативно-інноваційних). У навчанні будуть враховані вікові особливості фізичного, психічного і розумового розвитку дітей.

Наскрізний процес виховання, який формує цінності. Виховний процес буде невід’ємною складовою всього освітнього процесу і орієнтуватиметься на загальнолюдські цінності, зокрема морально-етичні (гідність, чесність, справедливість, турбота, повага до життя, повага до себе та інших людей), соціально-політичні (свобода, демократія, культурне різноманіття, повага до рідної мови і культури, патріотизм, шанобливе ставлення до довкілля, повага до закону, солідарність, відповідальність). Виховання не буде зведено лише до окремих “занять із моралі”. Виховання сильних рис характеру та чеснот здійснюватиметься через наскрізний досвід.

Педагогіка, що ґрунтується на партнерстві між дітьми, педагогічними працівниками і батьками. В основі педагогіки партнерства – спілкування, взаємодія та співпраця між учителем, учнем і батьками. Учні, батьки та вчителі, об’єднані спільними цілями та прагненнями, є добровільними та зацікавленими однодумцями, рівноправними учасниками освітнього процесу, відповідальними за результат. Діалог і багатостороння комунікація між учнями, учителями та батьками змінить односторонню авторитарну комунікацію “вчитель” – “учень”. Будуть широко застосовуватися методи викладання, засновані на співпраці (ігри, проекти – соціальні, дослідницькі, експерименти, групові завдання тощо). Учні залучатимуться до спільної діяльності, що сприятиме їхній соціалізації та успішному перейманню суспільного досвіду.

Забезпечення доступності та безперервності освіти протягом усього життя. Формування здатності до пошуку та засвоєння нових знань, набуття нових вмінь і навичок, організації навчального процесу (власного і колективного), зокрема через ефективне керування ресурсами та інформаційними потоками, вмінь визначати навчальні цілі та способи їх досягнення, вибудовувати свою освітньо-професійну траєкторію, оцінювати власні результати навчання, навчатися впродовж життя.

 Формування безпечного освітнього середовища. Одним із основних завдань стане забезпечення збереження життя та здоров'я вихованців закладу, контроль за станом їх здоров'я, здійснення профілактики та діагностики захворювань. Особлива увага приділятиметься пропаганді здорового способу життя серед учнівського та батьківського колективів, залучення дітей до регулярних занять фізичною культурою і спортом.

3.3. Виховання креативної особистості у розвитку інновацій

Діяльність закладу освіти базується на  таких принципах:

Доступність для кожного громадянина всіх форм і типів освітніх послуг, що надаються державою. Передбачає вільний вибір громадянами будь-якого типу навчального закладу на рівних умова. Реалізується він через можливість безплатного навчання в усіх типах державних навчальних закладів.

Рівність умов кожної людини для повної реалізації її здібностей, таланту, всебічного розвитку. Передбачає визначення індивідуальної траєкторії фізичного, психічного, соціального, духовно-морального розвитку кожного здобувача освіти, включення його в різні види діяльності з урахуванням його особливостей, розкриття потенціалу особистості як в навчальній, так і в позанавчальній роботі, надання можливостей кожному учневі для самореалізації і саморозвитку.

Гуманізм, демократизм, пріоритетність загальнолюдських духовних цінностей. Передбачає  орієнтування освітнього процесу на зміцнення єдності народу, людини і держави. Водночас процес виховання та пізнання світу має сприяти самопізнанню й самореалізації кожного індивіда, вибору ним шляху до щастя та здійснення мети – своєї й загальнонародної. Педагогічні працівники, їх вихованці є повноправними суб’єктами системи освіти. Кожен із них може брати участь у розв’язанні проблем освітнього процесу в межах своєї компетенції, має право вибору як навчального закладу, так і індивідуальних форм досягнення мети.

  Органічний зв’язок з освітою та національними історією, культурою, традиціями. Цей принцип реалізується через національну спрямованість виховання. Він означає необхідність оволодіння історією і культурою свого народу, рідною мовою, а також прищеплення шанобливого ставлення до національно-етнічної обрядовості всіх народів, що населяють Україну.

Незалежність освіти від політичних партій, громадських і релігійних організацій. Реалізація цього принципу забезпечується конституційною вимогою про неприпустимість втручання у освітній процес закладу освіти політичних, громадських та релігійних об’єднань.

Науковий, світський характер освіти. Передбачає, що навчання має світський характер. На всіх етапах навчання і виховання заклад освіти дає учням наукові знання про природу, суспільство, науку, культуру, формуючи на їх основі науковий світогляд, моральні, правові, естетичні та інші цінності. Світськість освіти означає, що в освітніх закладах не викладають релігійні предмети (наприклад, “Основи християнської моралі”). Проте на прохання батьків і учнів їх можна вивчати факультативно.

Інтеграція з наукою і виробництвом. Цей принцип передбачає вивчення усталених наукових здобутків, постійне вдосконалення освіти на основі найновіших досягнень науки, техніки, культури, посилення світоглядних функцій навчання. Поєднання освіти з виробництвом має не тільки великий виховний, а й економічний ефект, оскільки воно є засобом всебічного розвитку підростаючого покоління.

Взаємозв’язок із наукою інших країн. Освіта будується на інтенсивному використанні досягнень світової науки щодо вдосконалення змісту і технологій навчання, підготовки висококваліфікованих спеціалістів. Важливими її завданнями є також організація спільних досліджень з іноземними науковцями, виведення української науки на міжнародний рівень.

Гнучкість і прогностичність системи освіти. Принцип означає варіативність, саморегуляцію й безперервне оновлення національної освіти, її адаптацію до нових вимог кожного найближчого етапу розвитку нашого суспільства.

Єдність і наступність системи освіти. Передбачає послідовність й наступність навчання в усіх ланках освіти та має єдину мету – підготовку всебічно розвиненої людини. Єдність мети освіти забезпечує внутрішню єдність структури й організації основ системи освіти.

Безперервність і різноманітність системи освіти. Безперервність освіти реалізується шляхом узгодження змісту та координації освітньої діяльності на різних ступенях освіти, що функціонують як продовження попередніх і передбачають підготовку громадян до можливого переходу на наступні ступені, взаємодією школи з іншими закладами освіти й організаціями на основі співдружності, спрямованої на поглиблення, профільність, конкретизацію освітнього процесу, його наступність і цілісність; набуття освіти впродовж усього життя за умови інтеграції та поглиблення набутих раніше знань.

Поєднання державного управління і громадського самоврядування в освіті. Передбачає розподіл функцій в управлінні освітою між державними органами та органами самоврядування.

Формування й реалізація принципів функціонування закладу ґрунтується на загальнолюдських цінностях, основоположних засадах організації освітньої діяльності загалом, традиціях вітчизняної школи, враховує головні завдання, які їй необхідно розв'язувати на сучасному етапі.

 4.Управління та внутрішній  контроль філії

Управління закладом освіти в межах повноважень, визначених законами здійснюють засновник (засновники) закладу освіти, керівник закладу освіти, колегіальний орган управління закладу освіти, колегіальний орган громадського самоврядування, інші органи, передбачені спеціальними законами та/або установчими документами закладу освіти.

Керівництво закладом освіти здійснює директор, повноваження якого визначаються законом, статутом закладу освіти та трудовим договором.

Колегіальним органом управління закладу освіти є педагогічна рада, повноваження якої визначаються Законом України "Про освіту" і статутом Улашанівського ліцею.

Усі педагогічні працівники закладу освіти беруть участь у засіданнях педагогічної ради ліцею.

Педагогічна рада закладу освіти:

• планує роботу закладу;
• схвалює освітню (освітні) програму (програми) закладу та оцінює результативність її (їх) виконання;
• формує систему та затверджує процедури внутрішнього забезпечення якості освіти, включаючи систему та механізми забезпечення академічної доброчесності;
• розглядає питання щодо вдосконалення і методичного забезпечення освітнього процесу;
• приймає рішення щодо переведення учнів (вихованців) до наступного класу і їх випуску, видачі документів про відповідний рівень освіти, нагородження за успіхи у навчанні;
• обговорює питання підвищення кваліфікації педагогічних працівників, розвитку їхньої творчої ініціативи, визначає заходи щодо підвищення кваліфікації педагогічних працівників, затверджує щорічний план підвищення кваліфікації педагогічних працівників;
• розглядає питання впровадження в освітній процес найкращого педагогічного досвіду та інновацій, участі в дослідницькій, експериментальній, інноваційній діяльності, співпраці з іншими закладами освіти, науковими установами, фізичними та юридичними особами, які сприяють розвитку освіти;
• ухвалює рішення щодо відзначення, морального та матеріального заохочення учнів (вихованців), працівників закладу та інших учасників освітнього процесу;
• розглядає питання щодо відповідальності учнів (вихованців), працівників закладу та інших учасників освітнього процесу за невиконання ними своїх обов’язків;
• має право ініціювати проведення позапланового інституційного аудиту закладу та проведення громадської акредитації закладу;
• розглядає інші питання, віднесені законом та/або статутом закладу до її повноважень.

Рішення педагогічної ради закладу освіти вводяться в дію рішеннями керівника закладу.

Вищим колегіальним органом громадського самоврядування закладу загальної середньої освіти є загальні збори (конференція) колективу закладу освіти.

У закладі освіти діє:

• органи самоврядування здобувачів освіти - учнівська рада;

У закладі освіти при ліцею функціонують методичні об’єднання, що охоплюють учасників освітнього процесу та спеціалістів певного професійного спрямування (методичні об'єднання вихователів ДЗО та вчителів початкових класів, класних керівників, вчителів математично-природничих наук, суспільно-гуманітарних наук, фізично-естетичних наук.

Механізм реалізації Програми розвитку передбачає наявність засобів і інструментів чи механізмів, які реально працюють у закладі.

Основний вектор реалізації Програми - розвиток системи управління закладом, що включає наступне:

• інтегрованість середовища закладу;
• ефективне проектування та планування;
• реалізація системи інформаційної підтримки;
• гнучка взаємодія в педагогічному колективі;
• оптимальне розв’язання педагогічних суперечностей;
• створення комфортного психологічного середовища загалом в закладі;
• стимулювання фахового розвитку вчителів;
• забезпечення активної і скоординованої діяльності учасників освітнього процесу;
• організаційна робота адміністрації закладу щодо формування педагогічного колективу однодумців;
• досягнення організаційного ефекту шляхом спільної реалізації завдань, які містить Програма, річний план робота закладу та плани роботи її структурних підрозділів;
• створення для учнів сукупності особистих і соціально виховних перспектив.

 Державний нагляд (контроль) у сфері загальної середньої освіти здійснюється відповідно до Закону України "Про освіту" через інституційний аудит.

 Інституційний аудит закладу, що забезпечує здобуття загальної середньої освіти, є єдиним плановим заходом державного нагляду (контролю) у сфері загальної середньої освіти, що проводиться один раз на 10 років центральним органом виконавчої влади із забезпечення якості освіти.

Інституційний аудит включає планову перевірку дотримання ліцензійних умов.

Громадський нагляд (контроль) у системі освіти здійснюється суб’єктами громадського нагляду (контролю) - громадськими об’єднаннями та іншими інститутами громадянського суспільства, установчими документами яких передбачено діяльність у сфері освіти. Безпосередньо в закладі освіти громадський нагляд (контроль) може проводитися виключно з дозволу керівника закладу освіти, крім випадків, встановлених законодавством.

Діяльність філії спрямовується на:

Розробку навчально-методичного забезпечення (інформаційно-бібліотечний центр, технічне оснащення навчальних класів, створення умов для проведення тренінгів комуніка­тивної компетентності особистості тощо).

Розробка навчально-методичного забезпечення передбачає вирішення таких питань функціонування: обґрунтування типового набору прикладних програм комп’ютерної підтримки вивчення навчальних предметів; розробка напрямів та методики застосування комп’ютерної техніки для реалізації навчальних планів; відбір ефективних методики із розвитку емоційного інтелекту учнів, комунікативних здібностей; раціональне використання  комп’ютерного класу та створення аудиторій для проведення виховних заходів.

Підвищення кваліфікації педагогів, що передбачає відпрацювання вмінь:

•  розробки змісту та методики використання спеціальних програмних продуктів для проведення діагностичного й підсумкового тестування учнів;
• використання прикладних програмних продуктів та електронних підручників в освітньому процесі;
• використання в освітній практиці мультимедійного забезпечення, власних навчальних електронних матеріалів та інформації із мережі Інтернет;
• розвиток комунікативної компетентності;
• використання інтерактивних технологій навчання та виховання учнів.

Програмно-методичне забезпечення освітнього процесу (розробка різнорівневих, диференційованих програм, навчально- методичних посібників для вчителів та учнів тощо).

Співпраця філії з урахуванням особливостей  освітньої діяльності  ліцею навчальними закладами різних рівнів акредитації, державними, громадськими організаціями.

Висвітлення проблем та напрацювань у фахових виданнях, засобах масової інформації, сайті навчального закладу

Для якісної роботи закладу планується  комплекс заходів, який складається з відповідних управлінських дій, системного обслуговування локальної мережі у закладі, супроводження діючих програм, навчання керівних кадрів і педагогічних працівників способам і методам використання комп’ютерної техніки та комунікаційних технологій в процесі управління і освітньому процесі тощо.

  Для  досягнення мети необхідно:

• накопичення, апробація та використання програмного забезпечення, технічних засобів, інформаційно-методичних матеріалів, які сприяють впровадженню комп’ютерних технологій;
• накопичення інформаційно-методичних матеріалів, апробація методик, які сприяють розвитку комунікативних компетенцій;
• підтримка діючого прикладного програмного забезпечення і функціонування локальної комп’ютерної мережі у закладі;
• проведення серії семінарів–практикумів для всіх категорій учасників освітнього процесу з використання комп’ютерної техніки та інформаційних технологій, розвитку комунікаційних здібностей; розробка засобів діагностики (таблиць, графіків, діаграм щодо  розвитку освіти в закладі тощо);
• формування баз даних учнів;
• створення бази даних бібліотечного фонду школи;
• відслідковування результатів атестації педпрацівників.

Організаційно-методичною умовою діяльності навчального закладу є наявність комп’ютерного оснащення із відповідною периферією, мережі Internet із швидкісним необмеженим доступом для всіх учасників освітнього процесу  та сучасного програмного забезпечення.

      Іншими складовими матеріально-технічної бази мають бути: прикладне програмне забезпечення управлінської діяльності керівництва закладу освіти та різних напрямів освітнього процесу; бази даних з напрямів, що апробуються та досліджуються; шкільна мережа;  приміщення для роботи інформаційно-бібліотечного центру, лекційна зала, аудиторії для проведення тренінгових занять, ігрова кімната та куточки; куточки відпочинку.

До механізмів реалізації ми відносимо експериментальні міні-проекти.

5.Моделювання діяльності зфілії.

6.Моніторинг  Програми розвитку закладу.

Орієнтовний перелік тем для обговорення на засіданнях загальношкільних заходів: педагогічні ради, круглі столи , конференції , семінари, семінари – практикуми.

       Наша освітня система являє собою певний інститут освіти, де кожний індивід стає особистістю. Для того, щоб виховати в дитині особистість, віднайти ключ до її душі, потрібно бути не лише вчителем, а ще й своєрідним психологом і передусім другом, якому вона зможе довіритись. Адже кожна дитина, це ніби квітка, а ми знаємо, що квіти розпускаються і дають плоди лише у гарних садівників. Успіхи дітей, це найвища нагорода яка може бути для вчителя. Перед нами стоїть нелегке завдання – розкрити у наших учнях потенціал, забезпечити для них належні умови для сприйняття та засвоєння матеріалу, допомогти їм віднайти себе, навчити їх вільно спілкуватись та висловлювати свої думки.

       Оскільки виховна проблема нашої школи це «Креативна освіта для розвитку інноваційної особистості», то ми, педагоги, повинні плідно працювати для удосконалення своїх професійних здібностей, бо лише від нас залежать успіхи наших учнів. Наше завдання – створити всі умови для досягнення бажаного результату, адже ми маємо за мету перед усім виховати патріотів своєї країни, які будуть усвідомлювати своє значення у сьогочасному суспільстві. Розвинути у них повноцінні особистостей, які здатні самостійно адаптуватись у навколишньому середовищі, самореалізуватись та досягти бажаного результату у подальшому житті.

У навчальному процесі ми завжди розвиваємось у чомусь, досягаємо чогось, але останні десятиліття, розвиток навчання зупинявся лише на оволодінні знаннями, а от розвиток і виховання, вважались природним процесом який мав йти сам по собі. Якщо педагог не регулює ці процеси і звертає свою увагу на щось одне, то таке навчання немає такої ефективності. Всі знання мають набуватись комплексно, таким чином, це забезпечує належний розвиток майбутньої особистості.

Тільки самодостатня та розумово розвинена людина, здатна адаптуватись до навколишнього світу. Вміння самостійно працювати та вдосконалюватись, є важливим чинником у сьогоденні.

....................................................................................................................................

...................................................................................................................................

ПОГОДЖЕНО                                                        

рішенням педагогічної ради                            

Протокол №  1 від 02.09.2019                            

СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ

Жуківської гімназії

Улашанівської сільської ради

Славутського району

Хмельницької області

на 2019 – 2022 рр.

                                          З М І С Т

1. Орієнтовний аналіз діяльності Жуківського НВК

1.1. Аналіз роботи закладу  за 2017-2019н. р.

          У даній стратегії розвитку Жуківського НВК представлені характеристики учасників освітнього процесу, основні результати освітньої діяльності в 2017-2019 рр. та їх  аналіз; коротко  описані заходи, які проводяться в закладі, інноваційна та експериментальна діяльність;

Глибокий аналіз дозволяє реально розглянути досягнення закладу освіти, проблеми, можливості та ресурси, визначити  доцільність і можливість змін для подальшого розвитку.

Результати аналізу

Переваги:

1. Спостерігається тенденція до оновленого складу педагогічного колективу.
2. Збільшилась кількість молодих спеціалістів  педагогічних працівників. Всі педагогічні працівники вчасно проходять курсову перепідготовку, беруть участь у методичній роботі закладу, району.
3. Докладено  чималі зусилля в напрямі розвитку освітнього закладу як школи з патріотичним напрямком, яка має назву "З Україною в серці ".
4. Підтримка модернізації та розвитку закладу освіти з боку органів районної та місцевої влади.
5. Переважна більшість колективу вважає доцільним розвиток закладу освіти за умов європейської орієнтації.
6. Позитивний морально-психологічний клімат у закладі освіти, дбайливе ставлення адміністрації до кожного педагога й вихованця.
7. Достатній рівень задоволеності педагогічного персоналу умовами праці та перспективою професійної й особистісної самореалізації.
8. Велика кількість педагогів, які бажають підвищити професійну кваліфікацію у  складі шкільних теоретичних та практичних семінарів тренінгів щодо опанування інноваційними технологіями навчання та виховання.
9. Для забезпечення відкритості закладу освіти функціонує власний сайт.
10.  Комп'ютерна техніка школи підключена до мережі Інтернет.

Недоліки:

1. Недостатня відповідність освітніх послуг вимогам суспільства, запитам особистості, потребам ринку праці;
2. Протиріччя між орієнтацією шкільної освіти на відтворення готових знань, недостатнє використання пошуку творчої активності і реальними життєвими ситуаціями, які вимагають прийняття самостійних рішень, самовизначення.
3. Значна плинність педагогічних кадрів.

          4.Зменшилась кількість учнів, які навчаються на достатньому і високому рівнях.

         5.Замало  педагогів, які узагальнили свій досвід у вигляді друкарських робіт, виступів на конференціях, беруть участь у конкурсах фахової майстерності. Відсутність авторських програм.

          6.Недостатньо розроблено систему методів аналізу й оцінювання результатів діяльності педагогів-кураторів.

7. Недостатнє використання адміністрацією закладу освіти інноваційних технологій в управлінні освітнім процесом.
8. Потребує вдосконалення організація ефективної виховної роботи та позаурочної розвивальної діяльності учнів, робота учнівського самоврядування.
9.   Недостатнє використання сучасних технологій у роботі з обдарованими дітьми, що призводить до низьких результатів участі у предметних олімпіадах та інших конкурсах.
10. Більшість педагогів потребують зміцнення партнерських відносин педагогічних працівників із батьками та представниками громадськості.
11. Низька матеріально-технічна база оснащення шкільних кабінетів.
12. Недостатній обсяг фінансування закладу освіти.

Можливості:

1. Перебудова освітнього процесу на засадах «розвиваючої педагогіки», спрямованої на раннє виявлення потенціалу (задатків) у дітей та їх найбільш повне розкриття з урахуванням вікових та психологічних особливостей;
2. Створення умов для підвищення загальної ефективності освітнього процесу за рахунок удосконалення системи управління закладом освіти, використання досягнень сучасної дидактики, психології, валеології, тайм-менеджменту (ТМ), медіаосвіти й інших дисциплін.
3. Забезпечення системного підвищення якості освіти на інноваційній основі, створення сучасного психолого-педагогічного та науково- методичного супроводу освітнього процесу;
4. Залучення більшості педагогів до роботи семінарів-тренінгів і творчих груп із опанування продуктивних технологій компетентністного,  особистісно-орієнтованого, особистісно-діяльнісного, проектного та індивідуалізованого навчання.
5. Значне зростання продуктивності уроків за рахунок інтегрованого навчання, використання активних та інтерактивних методів, технологій тайм-менеджменту, між предметних зв’язків, синергетичного ефекту, тюторського супроводу тощо.
6. Збільшення частки педагогів, які використовують на уроках і в позакласній роботі колективні, групові, командні форми роботи для ефективної взаємодії учнів.
7. Збільшення частки педагогів, які систематично використовують у роботі сучасні ІКТ, Інтернет-ресурси, електронні дидактичні засоби тощо.
8. Забезпечення поступового переходу освітнього процесу до умов Нової української школи.
9. Суттєве підвищення рівня основного середовища та загального впливу  закладу на виховання, навчання, розвиток і соціалізацію учнів.
10. Значне підвищення продуктивності освітнього процесу за рахунок ефективної наступності, налагодження роботи з обдарованими дітьми.
11. Удосконалення виховної системи закладу освіти, учнівського самоврядування через впровадження міні-проектів.
12. Формування закладу, відкритого для моніторингу з боку батьків і громади.
13. Забезпечення партнерських відносин з педагогічними кадрами, батьками та вихованцями.

Перешкоди:

1. Нестабільність соціально-економічної ситуації в державі, що  призводить до зниження рівня життя, розшарування суспільства за матеріальним становищем сімей.

2. Обмеженість ресурсів для забезпечення системної реалізації усіх завдань і заходів, передбачених стратегією.

3. Негативний вплив ускладненої демографічної ситуації в країні.

4. Неготовність певної частини педагогічних працівників до інноваційної діяльності.

 5. Недостатня підготовленість системи  управління до комплексного вирішення стратегічних завдань, до координації діяльності усіх структурних підрозділів закладу освіти.

1. 2. . Систематизація попередньої концепції

Розвиток навчального закладу в попередні роки здійснювався відповідно до розробленої концепції, розрахованої на період з 2017 по 2019 pp., цілі якої в основному досягнуті. У ході реалізації цієї програми педагогічний колектив закладу працював над вирішенням наступних завдань:

• забезпечення реалізації права громадян на загальну середню освіту;
• створення рівних умов для рівного доступу до отримання якісних знань;
• створення умов для різнобічного розвитку дитини дошкільного віку, учня, формування гармонійної особистості, збереження та зміцнення її фізичного і психічного здоров’я;
• виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв державної та рідної  мови;
• формування  і розвиток соціально зрілої, творчої особистості з усвідомленою громадянською позицією, почуттям національної самосвідомості, особистості , підготовленої до професійного самовизначення;
• виховання в дітей поваги до Конституції України, державних символів України, прав і свобод людини і громадянина, почуття власної гідності, відповідальності перед законом за свої дії, свідомого ставлення до обов’язків людини і громадянина;
• створення умов для оволодіння системою наукових знань про природу, людину і суспільство;
• розвиток особистості учня, його здібностей і обдарувань, наукового світогляду;
• реалізація права дітей на вільне формування політичних і світоглядних переконань;
• виховання усвідомленого ставлення до свого здоров’я та здоров’я інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров’я учнів, вихованців;
• формування внутрішньої мотивації до активного сприйняття, засвоєння та передачі інформації;
• впровадження новітніх технологій у навчально-виховний процес;
• здійснення соціально-педагогічного патронату, взаємодія з сім’єю;
• створення цілісної системи продуктивного співробітництва вчителів, учнів, батьків та громадських структур;
• створення умов для врахування й розвитку навчально-пізнавальних і професійних інтересів, нахилів, здібностей і потреб учнів старшої школи в процесі їхньої загальноосвітньої підготовки.

Дані завдання продовжують бути актуальними і в даний час. Однак висока динаміка змін в освітньому середовищі потребує розробки нової програми розвитку.

Підготовка стратегії розвитку закладу освіти на 2018-2023 рр. зумовлена чинним Законом України "Про освіту", Концепцією Нової української школи, реформуванням освіти, оновленням її змісту, який полягає в необхідності привести її у відповідність із європейськими стандартами, потребами сучасного життя, запитами суспільства щодо якісної та доступної освіти.

  Стратегія розвитку закладу освіти базується на ключових компонентах Нової української школи, а саме:

1. Новий зміст освіти, заснований на формуванні компетентностей, потрібних для успішної самореалізації в суспільстві.

2. Умотивований учитель, який має свободу творчості й розвивається професійно.

3. Наскрізний процес виховання, який формує цінності.

4. Децентралізація та ефективне управління, що надасть школі реальну автономію.

5. Педагогіка, що ґрунтується на партнерстві між учнем, учителем і батьками.

6. Орієнтація на потреби учня в освітньому процесі, дитиноцентризм.

7.Нова структура школи, яка дає змогу добре засвоїти новий зміст і набути компетентності для життя.

8. Справедливий розподіл публічних коштів, який забезпечує рівний доступ усіх дітей до якісної освіти.

9. Сучасне освітнє середовище, яке забезпечить необхідні умови, засоби і технології для навчання учнів, освітян, батьків не лише в приміщенні навчального закладу.

В Законі "Про освіту сказано", що "метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, її талантів, інтелектуальних, творчих і фізичних здібностей, формування цінностей і необхідних для успішної самореалізації компетентностей, виховання відповідальних громадян, які здатні до свідомого суспільного вибору та спрямування своєї діяльності на користь іншим людям і суспільству, збагачення на цій основі інтелектуального, економічного, творчого, культурного потенціалу Українського народу, підвищення освітнього рівня громадян задля забезпечення сталого розвитку України та її європейського вибору".

  Стратегія розвитку закладу освіти визначає основні шляхи розвитку освітнього процесу. Вона скеровує педагогічних працівників до реалізації ціннісних пріоритетів особистості, задоволення освітніх потреб молоді, створення розвивального середовища, у якому б реалізувалася сучасна модель випускника, освіченого українця, всебічно розвиненого, відповідального громадянина і патріота, здатного до ризику та інновацій, які поведуть українську економіку вперед у ХХІ столітті.

         Ідеться про створення такого середовища в закладі, яке б плекало творчу особистість, створю­вало умови для повноцінного інтелектуального, творчого, морального, фізичного розвитку дитини, формування у молоді ключових компетентностей, які викладені у Концепції Нової української школи, а саме:

• спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовами;
• спілкування іноземними мовами;
• математична компетентність;
• основні компетентності у природничих науках і технологіях;
• інформаційно-цифрова компетентність;
• уміння вчитися впродовж життя;
• ініціативність і підприємливість;
• соціальна та громадянська компетентності;
• обізнаність та самовираження у сфері культури;
• екологічна грамотність і здорове життя.

Основними результатами стратегії розвитку закладу освіти будуть удосконалення й модернізація сучасного освітнього середовища закладу, системні позитивні зміни, підвищення рівня та якості освіти. Стратегія дає можливість виробити стратегічні та пріоритетні напрями діяльності закладу на найближчі роки.

  2.  Принципи  систематизації та реалізації програми розвитку  школи.

              Напрямком сучасної освітньої системи України, що підтверджено сучасними державними законами та нормативними документами, є доступ до якісної освіти, до найкращих світових  здобутків в освітній галузі.

Сучасна освіта має стати основою інтелектуального, духовного, фізичного і культурного розвитку особистості, її успішної соціалізації, економічного добробуту, запорукою розвитку суспільства, об’єднаного спільними цінностями і культурою, та держави.

Сучасна школа повинна дати учням не тільки певні вміння та навички, а й виховати соціально адаптовану та громадсько-орієнтовану особистість, яка після закінчення школи знайде своє місце в житті, зможе творити позитивні зміни у суспільстві, допомагати людям змінювати на краще життя своєї громади.

Тому завдання  Жуківського  навчально-виховного комплексу" дошкільний навчальний заклад - середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів"   полягає у:

 забезпеченні позитивної динаміки розвитку освітнього закладу  як сучасної,  доступної та якісної системи освіти відповідно до вимог суспільства та потреб держави;

створенні умов для особистісного розвитку дитини за власною траєкторією на основі компетентісного, особистісно-орієнтованого підходів до освітнього процесу, педагогіки партнерства між дітьми, педагогічними працівниками та батьками;

створенні території, де свобода педагогічної думки та ідеї стає  головною опорою позитивного іміджу навчального закладу. Це і свобода від негативних емоцій, і відчуття смаку життя як у дітей, так і у педагогічних працівників.

Завдання закладу освіти базується на наступних цінностях:

цінності дитинства як особливого періоду життя людини, що передбачає реалізацію гуманістичного підходу до організації освітнього простору;

цінності освіти як найбільш значимого соціокультурного елемента в умовах постіндустріального інформаційного суспільства;

цінностях розвитку і саморозвитку всіх учасників освітнього процесу, які лежать в основі діяльності з підтримки особистісного зростання і  самовизначення учнів та вихованців, розвитку професійного потенціалу педагогічних працівників та педагогічної компетентності батьків (законних представників) учнів та вихованців;

цінностях взаємодії та комунікації,  які сприяють ефективному формуванню ключових компетентностей особистості.

Мета діяльності закладу освіти – це безперервний процес підвищення ефективності освітнього процесу з одночасним урахуванням потреб суспільства, потреб особистості учня та вихованця. Цьому сприяє застосування новітніх досягнень педагогіки та психології, використання інноваційних технологій навчання та виховання, комп’ютеризація освітнього процесу.

3. План обгрунтування розвитку школи, зоорієнтований на досягненні ознак ефективно працюючої школи на даному етапі.

           На реалізацію визначеної мети та місії спрямовані основні завдання діяльності закладу освіти:

забезпечення реалізації права громадян на освіту;

створення рівних умов для рівного доступу до отримання якісних знань;

впровадження нових Державних стандартів;

здійснення побудови освітнього процесу з позиції компетентісного, особистісно-орієнтованого підходів;

впровадження здоров’язберігаючої технології в освітній процес;

створення партнерського середовища у закладі освіти, атмосфери довіри і взаємоповаги;

модернізація ресурсного (матеріально-технічного, кадрового, науково-методичного) забезпечення освітнього процесу;

розвиток інформатизації освіти в закладі й створення єдиного інформаційного простору;

формування ключових  компетентностей особистості, потрібних для успішної самореалізації в суспільстві;

розвиток особистості дитини за його власною траєкторією;

удосконалення виховної системи закладу в умовах соціалізації особистості в суспільстві;

створення умов для розвитку обдарованих особистостей і дітей із підвищеними інтелектуальними здібностями;

 виховання в дітей поваги до Конституції України, державних символів України, прав і свобод людини і громадянина, почуття власної гідності, відповідальності перед законом за свої дії, свідомого ставлення до обов’язків людини і громадянина;

виховання усвідомленого ставлення до свого здоров’я та здоров’я інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров’я вихованців;

вдосконалення професійної компетентності кожного педагога, розвиток їх творчої ініціативи;

впровадження сучасних новітніх технологій у освітній і виховний процес;

забезпечення системного психолого-педагогічного супроводу всіх учасників навчально-виховного процесу;

підвищення ефективності управління закладом, розвиток форм державно-громадського управління освітнім процесом;

вдосконалення матеріально-технічної бази закладу як в технічному оснащенні так і в практичному оформленні приміщень.

Для здійснення стабільного розвитку закладу освіти необхідно забезпечити:

1. У дошкільному закладі освіті як складової закладу:

стовідсоткове охоплення обов’язковою дошкільною освітою усіх дітей п’ятирічного віку через урізноманітнення форм її здобуття;

створення оптимальних організаційно-педагогічних, санітарно-гігієнічних, навчально-методичних і матеріально-технічних умов для функціонування дошкільного закладу освіти;

оновлення змісту, форм, методів і засобів навчання, виховання і розвитку дітей дошкільного віку відповідно до вимог Базового компонента дошкільної освіти (державний стандарт) та чинних програм розвитку дитини, зокрема програм «Українське дошкілля», «Впевнений старт»;

забезпечення фізичного та психічного розвитку дітей;

розвиток творчих здібностей дітей;

формування умінь та навичок для навчання в школі.

2. У початковій школі (1-4 класи):

повне і своєчасне охоплення навчанням усіх дітей молодшого шкільного віку;

поступовий перехід на новий Стандарт початкової освіти відповідно до Концепції Нової української школи;

різнобічне використання досягнень дошкільного періоду;

осучаснення та оздоровлення освітнього середовища;

впровадження методик компетентнісного і особистісно-орієнтованого навчання, виховання і розвитку молодших учнів;

технологічність методик навчання;

моніторинговий супровід освітнього процесу;

підготовка педагогічних кадрів до впровадження нових Стандартів початкової освіти.

3. У основній школі (5-9 класи):

повне і своєчасне охоплення навчанням усіх дітей середнього шкільного віку;

поступовий перехід на новий Стандарт базової освіти відповідно до Концепції Нової української школи;

перебудову та оновлення змісту, форм і методів організації освітнього процесу на засадах дитиноцентризму, особистісної орієнтації, компетентнісного підходу, педагогіки партнерства;

підвищення ефективності освітнього процесу на основі впровадження досягнень психолого-педагогічної науки, педагогічних інновацій, інформаційно-комунікаційних технологій;

 створення умов для диференціації навчання, посилення професійної орієнтації та допрофільної підготовки, індивідуальної освітньої траєкторії розвитку учнів відповідно до їх особистісних потреб, інтересів та здібностей;

розвиток та підтримку системи роботи з обдарованими дітьми та учнівською молоддю.

         На жаль, вирішення цих проблем у багатьох випадках зводиться до невиправданого закриття, ліквідації шкіл. Повільно здійснюється пошук і впровадження нетрадиційних підходів до організації шкільної освіти, створення альтернативних моделей навчальних закладів, інноваційних освітніх систем. А тому нині, як ніколи, нагальним є процес оптимізації мережі навчальних закладів, форм і шляхів надання якісних освітніх послуг сільським дітям, підготовки випускників шкіл адекватно до соціальних запитів та викликів ринку праці. Таким чином на даний час в Жуківському НВК на основі  малої кількості  наповнюваності в 10-11 класів в закладі освіти відбувається реорганізація.

4. У старшій школі (10-11 класи):

обов’язкове здобуття всіма дітьми і молоддю шкільного віку повної загальної середньої освіти в обсягах, визначених Державним освітнім стандартом;

завершення середньої освіти на базі профільного навчання з наданням можливості побудови індивідуальної освітньої та професійної стратегії учня на основі його ціннісної позиції;

підвищення ефективності освітнього процесу на основі впровадження досягнень психолого-педагогічної науки, педагогічних інновацій, інформаційно-комунікаційних технологій;

 створення умов для диференціації навчання, посилення професійної орієнтації , забезпечення профільного навчання, індивідуальної освітньої траєкторії розвитку учнів відповідно до їх особистісних потреб, інтересів та здібностей;

розвиток та підтримку системи роботи з обдарованими дітьми та учнівською молоддю.

5. В освіті дітей з особливими потребами (за потреби):

розроблення методики раннього виявлення та проведення діагностики дітей з особливими потребами;

створення умов для організації освіти дітям з особливими освітніми потребами;

розширення практики інклюзивного та інтегрованого навчання дітей та молоді з особливостями психофізичного розвитку;

 забезпечення архітектурної, транспортної та інформаційної доступності для навчання дітей цієї категорії.

Таким чином, основним напрямком розвитку закладу освіти  стане реалізація компетентнісного, особистісно-орієнтованого, партнерського підходів в освітній взаємодії, які  дозволять особистості розв'язувати життєво значущі завдання як в процесі навчання в закладі, так і в подальшому житті:

1. Наявність спільної мети, що означає чіткі цілі і завдання, націлені на певні досягнення, які педколектив добре розуміє, поділяє і прагне виконати.
2. Створення в школі сприятливого мікроклімату для організації навчально – виховного процесу, що означає: орієнтацію колективу школи на вирішення проблем.
3. Згуртованість, співробітництво, єдність комунікативність членів педколективу.
4. Участь педколективу в прийнятті рішень; акцентування уваги на усвідомленні позитивних результатів.
5. Позитивна поведінка учнів, їх відповідальне ставлення учнів до шкільної діяльності.
6. Практика вимогливого і справедливого заохочення учнів, контакти та співробітництво з батьками.
7. Ефективна організація та здійснення навчально – виховного процесу:

 – педагогічно доцільний розподіл учнів по класах, створення відповідного      темпу навчання та вирівнювання можливостей учнів;

 – ефективні навчальні методики, індивідуальний розвиток учнів, групові форми і методи роботи, координація навчаль­них планів та навчального процесу;

– наявність системи вимог, в якій не допускається зниження досягнень учнів нижче державних стандартів;

– максимальне використання часу для навчання;

         – акцентування уваги на оволодінні учнями основни­ми навчальними навичками;

– наявність методик і засобів для періодичного спостереження за розвитком учнів;

– практично-зорієнтоване вдосконалення та розвиток педагогів в школі.

8.  Ефективне керівництво, що означає:

– спостереження та контроль за діяльністю школи, як педагогічної системи;

– надання своєчасної допомоги вчителям;

• педагогічно доцільне керівництво навчально-виховним процесом;

      Розвиток навчального закладу в попередні роки здійснювався відповідно до розробленої концепції, розрахованої на період з 2017 по 2019 pp., цілі якої в основному досягнуті. У ході реалізації цієї програми педагогічний колектив закладу працював над вирішенням наступних завдань:

• забезпечення реалізації права громадян на загальну середню освіту;
• створення рівних умов для рівного доступу до отримання якісних знань;
• створення умов для різнобічного розвитку дитини дошкільного віку, учня, формування гармонійної особистості, збереження та зміцнення її фізичного і психічного здоров’я;
• виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв державної та рідної  мови;
• формування  і розвиток соціально зрілої, творчої особистості з усвідомленою громадянською позицією, почуттям національної самосвідомості, особистості , підготовленої до професійного самовизначення;
• виховання в дітей поваги до Конституції України, державних символів України, прав і свобод людини і громадянина, почуття власної гідності, відповідальності перед законом за свої дії, свідомого ставлення до обов’язків людини і громадянина;
• створення умов для оволодіння системою наукових знань про природу, людину і суспільство;
• розвиток особистості учня, його здібностей і обдарувань, наукового світогляду;
• реалізація права дітей на вільне формування політичних і світоглядних переконань;
• виховання усвідомленого ставлення до свого здоров’я та здоров’я інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров’я учнів, вихованців;
• формування внутрішньої мотивації до активного сприйняття, засвоєння та передачі інформації;
• впровадження новітніх технологій у навчально-виховний процес;
• здійснення соціально-педагогічного патронату, взаємодія з сім’єю;
• створення цілісної системи продуктивного співробітництва вчителів, учнів, батьків та громадських структур;
• створення умов для врахування й розвитку навчально-пізнавальних і професійних інтересів, нахилів, здібностей і потреб учнів старшої школи в процесі їхньої загальноосвітньої підготовки.

Дані завдання продовжують бути актуальними і в даний час. Однак висока динаміка змін в освітньому середовищі потребує розробки нової програми розвитку.

Підготовка Програми розвитку Жуківського НВК навчально-виховного комплексу "дошкільний навчальний заклад - середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів"  на 2019-2022 рр. зумовлена чинним Законом України "Про освіту", Концепцією Нової української школи, реформуванням освіти, оновленням її змісту, який полягає в необхідності привести її у відповідність із європейськими стандартами, потребами сучасного життя, запитами суспільства щодо якісної та доступної освіти.

      Програма складена з урахуванням ключових компонентів Нової української школи, а саме:

1. Новий зміст освіти, заснований на формуванні компетентностей, потрібних для успішної самореалізації в суспільстві.

2. Умотивований учитель, який має свободу творчості й розвивається професійно.

3. Наскрізний процес виховання, який формує цінності.

4. Децентралізація та ефективне управління, що надасть школі реальну автономію.

5. Педагогіка, що ґрунтується на партнерстві між учнем, учителем і батьками.

6. Орієнтація на потреби учня в освітньому процесі, дитиноцентризм.

7.Нова структура школи, яка дає змогу добре засвоїти новий зміст і набути компетентності для життя.

8. Справедливий розподіл публічних коштів, який забезпечує рівний доступ усіх дітей до якісної освіти.

9. Сучасне освітнє середовище, яке забезпечить необхідні умови, засоби і технології для навчання учнів, освітян, батьків не лише в приміщенні навчального закладу.

В Законі "Про освіту сказано", що "метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, її талантів, інтелектуальних, творчих і фізичних здібностей, формування цінностей і необхідних для успішної самореалізації компетентностей, виховання відповідальних громадян, які здатні до свідомого суспільного вибору та спрямування своєї діяльності на користь іншим людям і суспільству, збагачення на цій основі інтелектуального, економічного, творчого, культурного потенціалу Українського народу, підвищення освітнього рівня громадян задля забезпечення сталого розвитку України та її європейського вибору".

Педагогічний колектив усвідомлює, що сучасна школа повинна дати учням не тільки певні вміння та навички, а й виховати соціально адаптовану та громадсько-орієнтовану особистість, яка після закінчення школи знайде своє місце в житті, зможе творити позитивні зміни у суспільстві, допомагати людям змінювати на краще життя своєї громади.

      Програма визначає основні шляхи розвитку освітнього процесу. Вона скеровує педагогічних працівників до реалізації ціннісних пріоритетів особистості, задоволення освітніх потреб молоді, створення розвивального середовища, у якому б реалізувалася сучасна модель випускника, освіченого українця, всебічно розвиненого, відповідального громадянина і патріота, здатного до ризику та інновацій, які поведуть українську економіку вперед у ХХІ столітті.

    Ідеться про створення такого середовища в закладі, яке б плекало творчу особистість, створю­вало умови для повноцінного, інтелектуального, творчого, морального, фізичного розвитку дитини, формування у молоді ключових компетентностей, які викладені у Концепції Нової української школи, а саме:

• спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовами;
• спілкування іноземними мовами;
• математична компетентність;
• основні компетентності у природничих науках і технологіях;
• інформаційно-цифрова компетентність;
• уміння вчитися впродовж життя;
• ініціативність і підприємливість;
• соціальна та громадянська компетентності;
• обізнаність та самовираження у сфері культури;
• екологічна грамотність і здорове життя.

    Програма є комплексом навчально-виховних, науково-методичних, матеріально-технічних та управлінських проектів із визначенням шляхів їх реалізації. У ній максимально враховані потреби педагогічного, учнівського та батьківського колективів закладу.

    Проекти, з яких складається Програма, допоможуть вирішити такі завдання:

• Організація методичної та навчально-виховної роботи в закладі відповідно до вимог нових Державних стандартів.
• Створення умов виховання та навчання учнів і вихованців, які забезпечують збереження фізичного та психічного здоров’я дітей.
• Організація громадсько-патріотичного виховання учасників освітнього процесу.
• Організація роботи з обдарованими дітьми.
• Розвиток професійний компетентностей педагогічних кадрів.
• Забезпечення, оптимізація та покращення матеріально-технічної бази.
• Комп’ютеризація та інформатизація закладу.
• Моніторингове дослідження всіх структурних ланок закладу.

Основними результатами Програми розвитку закладу будуть удосконалення й модернізація сучасного освітнього середовища закладу, системні позитивні зміни, підвищення рівня та якості освіти. Програма дає можливість виробити стратегічні та пріоритетні напрями діяльності закладу на найближчі роки.

Пріоритетним напрямком сучасної освітньої системи України, що підтверджено сучасними державними законами та нормативними документами, є доступ до якісної освіти, до найкращих світових  здобутків в освітній галузі.

Сучасна освіта має стати основою інтелектуального, духовного, фізичного і культурного розвитку особистості, її успішної соціалізації, економічного добробуту, запорукою розвитку суспільства, об’єднаного спільними цінностями і культурою, та держави.

Ідея розвитку освітньої установи полягає в тому, що в ній створюються умови для здобуття громадянської освіти, спрямованої на формування компетентностей, пов’язаних з реалізацією особою своїх прав і обов’язків як члена суспільства, усвідомленням цінностей громадянського (вільного демократичного) суспільства, верховенства права, прав і свобод людини і громадянина.

Запорукою успіху закладу освіти в нових умовах є тісна співпраця  з батьками, громадами і підтримка з їхнього боку.

Цінності та принципи педагогіки партнерства буде покладено в основу стандарту освіти, оновленої системи професійного розвитку вчителя, сучасної державної освітньої та кадрової політики (відбір та оцінювання педагогів).

Тому інноваційні зміни в закладі будуть пов'язанні зі створенням   освітнього середовища, яке ґрунтується на педагогіці партнерства і компетентністного підходу до освітнього і виховного процесів. Таке середовище допомагає створити, зокрема, новітні інформаційно-комунікаційні технології. Вони підвищують ефективність роботи педагога, ефективність управління освітнім процесом, а водночас уможливлюють індивідуальний підхід до навчання та виховання.

Можливості ІКТ безмежні, тому однією із першочергових задач закладу є підготовка учнів до життя та діяльності в умовах інформаційного суспільства, формування у них навичок самостійного пошуку, оцінювання та систематизації інформації, культури спілкування та безпечного користування Інтернетом.

Досконале  володіння ІКТ та розвинуті комунікативні здібності зумовлюють досягнення життєвого успіху, позитивного соціального іміджу особистості у сучасному суспільстві. Тому розвиток та практичне застосування саме комунікативних та інформаційно-комунікаційних компетентностей  учнів в умовах особистісно-орієнтованого і компетентністного підходів є одними із ключових положень Програми розвитку закладу.

Основна мета діяльності закладу – це безперервний процес підвищення ефективності освітнього процесу з одночасним урахуванням потреб суспільства, потреб особистості учня та вихованця. Цьому сприяє застосування новітніх досягнень педагогіки та психології, використання інноваційних технологій навчання, комп’ютеризація навчально – виховного процесу.

Інформатизація управлінської діяльності спрямована на автоматизацію роботи, створення єдиного інформаційного освітнього простору закладу, оперативне одержання необхідної інформації, ефективне використання комп’ютерної та телекомунікаційної техніки, що має на меті досягнення ефективного управління якістю педагогічного процесу.

3.1 Основні  напрямки реалізації розвитку по формуванню стратегії розвитку школи.

Мета Програми розвитку закладу полягає у забезпеченні позитивної динаміки розвитку освітнього закладу  як сучасної,  доступної та якісної системи освіти відповідно до вимог суспільства та потреб держави; створенні умов для особистісного розвитку дитини за власною траєкторією на основі компетентісного, особистісно-орієнтованого навчання, педагогіки партнерства між дітьми, педагогічними працівниками та батьками; забезпеченні ефективного управління розвитком освітнього закладу.

На реалізацію визначеної мети спрямовані основні завдання діяльності закладу:

• забезпечення реалізації права громадян на освіту;
• створення рівних умов для рівного доступу до отримання якісних знань;
• впровадження нових Державних стандартів;
• здійснення побудови освітнього процесу з позиції компетентісного, особистісно-орієнтованого підходу;
• впровадження здоров’язберігаючої технології в освітній і виховний процес;
• створення партнерського середовища у закладі, атмосфери довіри і взаємоповаги;модернізація ресурсного (матеріально-технічного, кадрового, науково-методичного) забезпечення освітнього процесу;
• розвиток інформатизації освіти в закладі й створення єдиного інформаційного простору;
• формування ключових  компетентностей особистості, потрібних для успішної самореалізації в суспільстві;
• розвиток особистості дитини за його власною траєкторією;
• удосконалення виховної системи закладу в умовах соціалізації особистості в суспільстві;
• створення умов для розвитку обдарованих особистостей і дітей із підвищеними інтелектуальними здібностями;
•  виховання в дітей поваги до Конституції України, державних символів України, прав і свобод людини і громадянина, почуття власної гідності, відповідальності перед законом за свої дії, свідомого ставлення до обов’язків людини і громадянина;
• виховання усвідомленого ставлення до свого здоров’я та здоров’я інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров’я вихованців;
• вдосконалення професійної компетентності кожного педагога, розвиток їх творчої ініціативи;
• впровадження сучасних новітніх технологій у освітній і виховний процес;
• забезпечення системного психолого-педагогічного супроводу всіх учасників навчально-виховного процесу;

підвищення ефективності управління закладом, розвиток форм державно-громадського управління освітнім процесом.

Основними очікуваними результатами вирішення цих завдань є:

Для адміністрації:

• активізація діяльності всіх структур закладу;
• підвищення ефективності управління;
• набуття лідерських позицій закладу;
• підвищення іміджу закладу;
• опанування технологією моніторингу якості освіти.

Для педагогічних працівників:

• оволодіння інноваційними технологіями, зокрема компетентісними, особистісно-орієнтованими інформаційно-комунікаційними, здоров’язберігаючими, та вироблення власних адекватних технологій;
• підвищення рівня професійної компетентності

Для вихованців:

• підвищення рівня навчальних досягнень;
• оволодіння навичками дослідницької й проектної освітньої діяльності;
• формування ключових компетентностей;
• розвиток здібностей до саморозвитку й самореалізації;
• підвищення якості вихованості (соціальна спрямованість, активність, відповідальність);
• підвищення показників соматичного й психологічного здоров’я (ставлення до здоров’я, здоровий спосіб життя, медичні показники, адаптація)

Для батьків:

• створення умов для задоволення потреб батьків щодо отримання якісної освіти дітьми;
• встановлення й зміцнення дружніх стосунків між родинами учнів і закладом освіти

Для представників громадськості:

• підвищення уваги й інтересу до проблем навчання й виховання в закладі;
• участь у вирішенні проблем навчання й виховання;
• створення позитивного іміджу закладу в громаді села.

Етапи реалізації програми:

Організаційно-проектувальний етап  (лютий - серпень 2019 р.):

• розробка засад розвитку закладу;
• визначення основних стратегій, заходів і механізмів розвитку (інновацій­них проектів);
• виявлення ресурсів (людських, матеріально-технічних, фінансових) реалізації Програми.

Реалізація програми (вересень 2019 р. - серпень 2021 р.)

- практична реалізація інноваційних проектів Програ­ми;

- організація моніторингового спостереження за результа­тами;

- координація дій.

Набуття досвіду (вересень 2021р. - серпень 2022.р)

Узагальнення результатів (вересень-грудень 2022р.):

-аналіз результатів моніторингу Програми розвитку на 2019—2022 р.р.;

• узагальнення отриманих результатів;
• поширення позитивного досвіду на сайті закладу, у фахових виданнях, під час проведення різноманітних форумів;
• визна­чення перспектив подальшої роботи

3.2  Ключові компоненти програми

Сучасний заклад освіти має бути в авангарді суспільних змін. Погляди, спосіб життя сучасної молоді кардинально відрізняються від старших поколінь. Для неї немає чіткого розмежування між роботою, навчанням і відпочинком. Робота не обов’язково має бути серйозною і нудною. Життя для них – це постійне творення, гармонія між зароблянням коштів, пізнанням нового, самовдосконаленням, грою та розвагою. Тому маємо запропонувати майбутнім поколінням українців школу, яка буде для них сучасною.

До ключових компонентів сучасного закладу освіти можна віднести:

Новий зміст освіти, заснований на формуванні ключових компетентностей, потрібних для успішної самореалізації в суспільстві. Ключові компетентності – ті, яких кожен потребує для особистої реалізації, розвитку, активної громадянської позиції, соціальної інклюзії та працевлаштування і які здатні забезпечити особисту реалізацію та життєвий успіх протягом усього життя.

Підвищення якості освіти на інноваційній основі. Запровадження інновацій веде до інтенсифікації інтелектуально-пізнавальної діяльності учнів, переорієнтовує педагогів на індивідуальну роботу з дітьми, оволодіння ними методами особистісного підходу, озброює вихованців засобами самовизначення і самореалізації.

Оновлення згідно з вимогами часу нормативної та матеріально-технічної бази системи освіти. Створення сучасної матеріально-технічної бази для системи освіти, забезпечення умов для розвитку індустрії сучасних засобів навчання (навчально-методичних, електронних, технічних, інформаційно-комунікаційних тощо.

Орієнтація на потреби здобувача освіти в освітньому процесі, дитиноцентризм. В організації освітнього процесу переважатиме особистісно-орієнтована модель освіти. У рамках цієї моделі заклад освіти максимально враховує права дитини, її здібності, потреби та інтереси, на практиці реалізуючи принцип дитиноцентризму. Освітню діяльність буде організовано з урахуванням навичок XXI століття відповідно до індивідуальних стилів, темпу, складності та навчальних траєкторій учнів: від комунікативних типів завдань (знайти спільну мову з друзями, учителями, однокласниками, батьками, незнайомими людьми) до творчих (креативно-інноваційних). У навчанні будуть враховані вікові особливості фізичного, психічного і розумового розвитку дітей.

Наскрізний процес виховання, який формує цінності. Виховний процес буде невід’ємною складовою всього освітнього процесу і орієнтуватиметься на загальнолюдські цінності, зокрема морально-етичні (гідність, чесність, справедливість, турбота, повага до життя, повага до себе та інших людей), соціально-політичні (свобода, демократія, культурне різноманіття, повага до рідної мови і культури, патріотизм, шанобливе ставлення до довкілля, повага до закону, солідарність, відповідальність). Виховання не буде зведено лише до окремих “занять із моралі”. Виховання сильних рис характеру та чеснот здійснюватиметься через наскрізний досвід.

Педагогіка, що ґрунтується на партнерстві між дітьми, педагогічними працівниками і батьками. В основі педагогіки партнерства – спілкування, взаємодія та співпраця між учителем, учнем і батьками. Учні, батьки та вчителі, об’єднані спільними цілями та прагненнями, є добровільними та зацікавленими однодумцями, рівноправними учасниками освітнього процесу, відповідальними за результат. Діалог і багатостороння комунікація між учнями, учителями та батьками змінить односторонню авторитарну комунікацію “вчитель” – “учень”. Будуть широко застосовуватися методи викладання, засновані на співпраці (ігри, проекти – соціальні, дослідницькі, експерименти, групові завдання тощо). Учні залучатимуться до спільної діяльності, що сприятиме їхній соціалізації та успішному перейманню суспільного досвіду.

Забезпечення доступності та безперервності освіти протягом усього життя. Формування здатності до пошуку та засвоєння нових знань, набуття нових вмінь і навичок, організації навчального процесу (власного і колективного), зокрема через ефективне керування ресурсами та інформаційними потоками, вмінь визначати навчальні цілі та способи їх досягнення, вибудовувати свою освітньо-професійну траєкторію, оцінювати власні результати навчання, навчатися впродовж життя.

 Формування безпечного освітнього середовища. Одним із основних завдань стане забезпечення збереження життя та здоров'я вихованців закладу, контроль за станом їх здоров'я, здійснення профілактики та діагностики захворювань. Особлива увага приділятиметься пропаганді здорового способу життя серед учнівського та батьківського колективів, залучення дітей до регулярних занять фізичною культурою і спортом.

           3.3. Виховання креативної особистості у розвитку інновацій

Діяльність закладу освіти базується на  таких принципах:

Доступність для кожного громадянина всіх форм і типів освітніх послуг, що надаються державою. Передбачає вільний вибір громадянами будь-якого типу навчального закладу на рівних умова. Реалізується він через можливість безплатного навчання в усіх типах державних навчальних закладів.

Рівність умов кожної людини для повної реалізації її здібностей, таланту, всебічного розвитку. Передбачає визначення індивідуальної траєкторії фізичного, психічного, соціального, духовно-морального розвитку кожного здобувача освіти, включення його в різні види діяльності з урахуванням його особливостей, розкриття потенціалу особистості як в навчальній, так і в позанавчальній роботі, надання можливостей кожному учневі для самореалізації і саморозвитку.

Гуманізм, демократизм, пріоритетність загальнолюдських духовних цінностей. Передбачає  орієнтування освітнього процесу на зміцнення єдності народу, людини і держави. Водночас процес виховання та пізнання світу має сприяти самопізнанню й самореалізації кожного індивіда, вибору ним шляху до щастя та здійснення мети – своєї й загальнонародної. Педагогічні працівники, їх вихованці є повноправними суб’єктами системи освіти. Кожен із них може брати участь у розв’язанні проблем освітнього процесу в межах своєї компетенції, має право вибору як навчального закладу, так і індивідуальних форм досягнення мети.

  Органічний зв’язок з освітою та національними історією, культурою, традиціями. Цей принцип реалізується через національну спрямованість виховання. Він означає необхідність оволодіння історією і культурою свого народу, рідною мовою, а також прищеплення шанобливого ставлення до національно-етнічної обрядовості всіх народів, що населяють Україну.

Незалежність освіти від політичних партій, громадських і релігійних організацій. Реалізація цього принципу забезпечується конституційною вимогою про неприпустимість втручання у освітній процес закладу освіти політичних, громадських та релігійних об’єднань.

Науковий, світський характер освіти. Передбачає, що навчання має світський характер. На всіх етапах навчання і виховання заклад освіти дає учням наукові знання про природу, суспільство, науку, культуру, формуючи на їх основі науковий світогляд, моральні, правові, естетичні та інші цінності. Світськість освіти означає, що в освітніх закладах не викладають релігійні предмети (наприклад, “Основи християнської моралі”). Проте на прохання батьків і учнів їх можна вивчати факультативно.

Інтеграція з наукою і виробництвом. Цей принцип передбачає вивчення усталених наукових здобутків, постійне вдосконалення освіти на основі найновіших досягнень науки, техніки, культури, посилення світоглядних функцій навчання. Поєднання освіти з виробництвом має не тільки великий виховний, а й економічний ефект, оскільки воно є засобом всебічного розвитку підростаючого покоління.

Взаємозв’язок із наукою інших країн. Освіта будується на інтенсивному використанні досягнень світової науки щодо вдосконалення змісту і технологій навчання, підготовки висококваліфікованих спеціалістів. Важливими її завданнями є також організація спільних досліджень з іноземними науковцями, виведення української науки на міжнародний рівень.

Гнучкість і прогностичність системи освіти. Принцип означає варіативність, саморегуляцію й безперервне оновлення національної освіти, її адаптацію до нових вимог кожного найближчого етапу розвитку нашого суспільства.

Єдність і наступність системи освіти. Передбачає послідовність й наступність навчання в усіх ланках освіти та має єдину мету – підготовку всебічно розвиненої людини. Єдність мети освіти забезпечує внутрішню єдність структури й організації основ системи освіти.

Безперервність і різноманітність системи освіти. Безперервність освіти реалізується шляхом узгодження змісту та координації освітньої діяльності на різних ступенях освіти, що функціонують як продовження попередніх і передбачають підготовку громадян до можливого переходу на наступні ступені, взаємодією школи з іншими закладами освіти й організаціями на основі співдружності, спрямованої на поглиблення, профільність, конкретизацію освітнього процесу, його наступність і цілісність; набуття освіти впродовж усього життя за умови інтеграції та поглиблення набутих раніше знань.

Поєднання державного управління і громадського самоврядування в освіті. Передбачає розподіл функцій в управлінні освітою між державними органами та органами самоврядування.

Формування й реалізація принципів функціонування закладу ґрунтується на загальнолюдських цінностях, основоположних засадах організації освітньої діяльності загалом, традиціях вітчизняної школи, враховує головні завдання, які їй необхідно розв'язувати на сучасному етапі.

          4.Управління та внутрішній  контроль філії

Управління закладом освіти в межах повноважень, визначених законами здійснюють засновник (засновники) закладу освіти, керівник закладу освіти, колегіальний орган управління закладу освіти, колегіальний орган громадського самоврядування, інші органи, передбачені спеціальними законами та/або установчими документами закладу освіти.

Керівництво закладом освіти здійснює директор, повноваження якого визначаються законом, статутом закладу освіти та трудовим договором.

Колегіальним органом управління закладу освіти є педагогічна рада, повноваження якої визначаються Законом України "Про освіту" і статутом закладу освіти.

Усі педагогічні працівники закладу освіти беруть участь у засіданнях педагогічної ради.

Педагогічна рада закладу освіти:

• планує роботу закладу;
• схвалює освітню (освітні) програму (програми) закладу та оцінює результативність її (їх) виконання;
• формує систему та затверджує процедури внутрішнього забезпечення якості освіти, включаючи систему та механізми забезпечення академічної доброчесності;
• розглядає питання щодо вдосконалення і методичного забезпечення освітнього процесу;
• приймає рішення щодо переведення учнів (вихованців) до наступного класу і їх випуску, видачі документів про відповідний рівень освіти, нагородження за успіхи у навчанні;
• обговорює питання підвищення кваліфікації педагогічних працівників, розвитку їхньої творчої ініціативи, визначає заходи щодо підвищення кваліфікації педагогічних працівників, затверджує щорічний план підвищення кваліфікації педагогічних працівників;
• розглядає питання впровадження в освітній процес найкращого педагогічного досвіду та інновацій, участі в дослідницькій, експериментальній, інноваційній діяльності, співпраці з іншими закладами освіти, науковими установами, фізичними та юридичними особами, які сприяють розвитку освіти;
• ухвалює рішення щодо відзначення, морального та матеріального заохочення учнів (вихованців), працівників закладу та інших учасників освітнього процесу;
• розглядає питання щодо відповідальності учнів (вихованців), працівників закладу та інших учасників освітнього процесу за невиконання ними своїх обов’язків;
• має право ініціювати проведення позапланового інституційного аудиту закладу та проведення громадської акредитації закладу;
• розглядає інші питання, віднесені законом та/або статутом закладу до її повноважень.

Рішення педагогічної ради закладу освіти вводяться в дію рішеннями керівника закладу.

Вищим колегіальним органом громадського самоврядування закладу загальної середньої освіти є загальні збори (конференція) колективу закладу освіти.

У закладі освіти діє:

• органи самоврядування здобувачів освіти - учнівська рада;
• орган громадського самоврядування учасників освітнього процесу - рада закладу освіти.

До складу ради ліцею  у рівних частинах увійшли представники філії від учнів, батьків, педагогічних працівників, громадськості.

Повноваження, відповідальність, засади формування та діяльності органів громадського самоврядування визначаються спеціальними законами та установчими документами закладу освіти.

Механізм реалізації Програми розвитку передбачає наявність засобів і інструментів чи механізмів, які реально працюють у закладі.

Основний вектор реалізації Програми - розвиток системи управління закладом, що включає наступне:

• інтегрованість середовища закладу;
• ефективне проектування та планування;
• реалізація системи інформаційної підтримки;
• гнучка взаємодія в педагогічному колективі;
• оптимальне розв’язання педагогічних суперечностей;
• створення комфортного психологічного середовища загалом в закладі;
• стимулювання фахового розвитку вчителів;
• забезпечення активної і скоординованої діяльності учасників освітнього процесу;
• організаційна робота адміністрації закладу щодо формування педагогічного колективу однодумців;
• досягнення організаційного ефекту шляхом спільної реалізації завдань, які містить Програма, річний план робота закладу та плани роботи її структурних підрозділів;
• створення для учнів сукупності особистих і соціально виховних перспектив.

 Державний нагляд (контроль) у сфері загальної середньої освіти здійснюється відповідно до Закону України "Про освіту" через інституційний аудит.

 Інституційний аудит закладу, що забезпечує здобуття загальної середньої освіти, є єдиним плановим заходом державного нагляду (контролю) у сфері загальної середньої освіти, що проводиться один раз на 10 років центральним органом виконавчої влади із забезпечення якості освіти.

Інституційний аудит включає планову перевірку дотримання ліцензійних умов.

Громадський нагляд (контроль) у системі освіти здійснюється суб’єктами громадського нагляду (контролю) - громадськими об’єднаннями та іншими інститутами громадянського суспільства, установчими документами яких передбачено діяльність у сфері освіти. Безпосередньо в закладі освіти громадський нагляд (контроль) може проводитися виключно з дозволу керівника закладу освіти, крім випадків, встановлених законодавством.

Діяльність закладу спрямовується на:

Розробку навчально-методичного забезпечення (інформаційно-бібліотечний центр, технічне оснащення навчальних класів, створення умов для проведення тренінгів комуніка­тивної компетентності особистості тощо).

Розробка навчально-методичного забезпечення передбачає вирішення таких питань функціонування: обґрунтування типового набору прикладних програм комп’ютерної підтримки вивчення навчальних предметів; розробка напрямів та методик застосування комп’ютерної техніки для реалізації навчальних планів; відбір ефективних методик із розвитку емоційного інтелекту учнів, комунікативних здібностей; раціональне використання  комп’ютерного класу та створення аудиторій для проведення виховних заходів.

Підвищення кваліфікації педагогів, що передбачає відпрацювання вмінь:

•  розробки змісту та методик використання спеціальних програмних продуктів для проведення діагностичного й підсумкового тестування учнів;
• використання прикладних програмних продуктів та електронних підручників в освітньому процесі;
• використання в освітній практиці мультимедійного забезпечення, власних навчальних електронних матеріалів та інформації із мережі Інтернет;
• розвиток комунікативної компетентності;
• використання інтерактивних технологій навчання та виховання учнів.

Програмно-методичне забезпечення освітнього процесу (розробка різнорівневих, диференційованих програм, навчально- методичних посібників для вчителів та учнів тощо).

Співпраця школи з навчальними закладами різних рівнів акредитації, державними, громадськими організаціями.

Висвітлення проблем та напрацювань у фахових виданнях, засобах масової інформації, сайті навчального закладу

Для якісної роботи закладу планується  комплекс заходів, який складається з відповідних управлінських дій, системного обслуговування локальної мережі у закладі, супроводження діючих програм, навчання керівних кадрів і педагогічних працівників способам і методам використання комп’ютерної техніки та комунікаційних технологій в процесі управління і освітньому процесі тощо.

  Для  досягнення мети необхідно:

• накопичення, апробація та використання програмного забезпечення, технічних засобів, інформаційно-методичних матеріалів, які сприяють впровадженню комп’ютерних технологій;
• накопичення інформаційно-методичних матеріалів, апробація методик, які сприяють розвитку комунікативних компетенцій;
• підтримка діючого прикладного програмного забезпечення і функціонування локальної комп’ютерної мережі у закладі;
• проведення серії семінарів–практикумів для всіх категорій учасників освітнього процесу з використання комп’ютерної техніки та інформаційних технологій, розвитку комунікаційних здібностей; розробка засобів діагностики (таблиць, графіків, діаграм щодо  розвитку освіти в закладі тощо);
• формування баз даних учнів;
• створення бази даних бібліотечного фонду школи;
• відслідковування результатів атестації педпрацівників.

Організаційно-методичною умовою діяльності навчального закладу є наявність комп’ютерного оснащення із відповідною периферією, мережі Internet із швидкісним необмеженим доступом для всіх учасників освітнього процесу  та сучасного програмного забезпечення.

      Іншими складовими матеріально-технічної бази мають бути: прикладне програмне забезпечення управлінської діяльності керівництва закладу освіти та різних напрямів освітнього процесу; бази даних з напрямів, що апробуються та досліджуються; шкільна мережа;  приміщення для роботи інформаційно-бібліотечного центру, лекційна зала, аудиторії для проведення тренінгових занять, ігрова кімната та куточки; куточки відпочинку.

До механізмів реалізації ми відносимо експериментальні міні-проекти.

5. Моделювання діяльності закладу або окремих йог ланок.

6. Моніторинг  Програми розвитку закладу.

Орієнтовний перелік тем для обговорення на засіданнях загальношкільних заходів: педагогічні ради, круглі столи , конференції , семінари, семінари – практикуми.

       Наша освітня система являє собою певний інститут освіти, де кожний індивід стає особистістю. Для того, щоб виховати в дитині особистість, віднайти ключ до її душі, потрібно бути не лише вчителем, а ще й своєрідним психологом і передусім другом, якому вона зможе довіритись. Адже кожна дитина, це ніби квітка, а ми знаємо, що квіти розпускаються і дають плоди лише у гарних садівників. Успіхи дітей, це найвища нагорода яка може бути для вчителя. Перед нами стоїть нелегке завдання – розкрити у наших учнях потенціал, забезпечити для них належні умови для сприйняття та засвоєння матеріалу, допомогти їм віднайти себе, навчити їх вільно спілкуватись та висловлювати свої думки.

       Оскільки виховна проблема нашої школи це «Креативна освіта для розвитку інноваційної особистості», то ми, педагоги, повинні плідно працювати для удосконалення своїх професійних здібностей, бо лише від нас залежать успіхи наших учнів. Наше завдання – створити всі умови для досягнення бажаного результату, адже ми маємо за мету перед усім виховати патріотів своєї країни, які будуть усвідомлювати своє значення у сьогочасному суспільстві. Розвинути у них повноцінні особистостей, які здатні самостійно адаптуватись у навколишньому середовищі, самореалізуватись та досягти бажаного результату у подальшому житті.

У навчальному процесі ми завжди розвиваємось у чомусь, досягаємо чогось, але останні десятиліття, розвиток навчання зупинявся лише на оволодінні знаннями, а от розвиток і виховання, вважались природним процесом який мав йти сам по собі. Якщо педагог не регулює ці процеси і звертає свою увагу на щось одне, то таке навчання немає такої ефективності. Всі знання мають набуватись комплексно, таким чином, це забезпечує належний розвиток майбутньої особистості.

Тільки самодостатня та розумово розвинена людина, здатна адаптуватись до навколишнього світу. Вміння самостійно працювати та вдосконалюватись, є важливим чинником у сьогоденні.