ПСИХОЛОГІЧНА СЛУЖБА

Жуківської філії

Електронна скринька довіри 

Адреса для написання листів :

zuknvk1@gmail.com

*********************************************************************

Як зняти психологічне напруження дитини?

1. Глибоке дихання

Зробити глибокий вдих, випинаючи живіт уперед до відчуття участі в цьому діафрагми. Тепер трохи повільніше, видихаючи повітря до втягування живота всередину. При цьому дитина повинна уявляти, що вдихає цілющий кисень - здоров'я, спокій, а видихає повітря, непотрібне організмові, хворобливість і хвилювання.

2. Фізичні навантаження

Найкращим способом зняття нервового напруження є фізичні навантаження - фізична культура та фізична праця. Якщо в дитини поганий настрій, їй необхідно гратися на свіжому повітрі в рухливі ігри, спортивні ігри - футбол, волейбол, теніс тощо.

3. Домашній затишок, спілкування з чотириногим другом.

Домашній затишок, добре і лагідне слово рідних – запорука успіху дитини в навчальному закладі. Учені вважають, що кішка та собака знімають стресовий стан, заспокоюють нервову систему.

4. Живопис

Живопис своїм розмаїттям кольорів, грою світла й тіні створює особливу музику картини. Так вважав французький художник Е.Делакруа. А російський вчений Ф.Шмідт писав, що колір сам по собі, незалежно від предмета, якому він властивий, справляє на глядача певний психофізіологічний вплив.

5. Художнє слово

Читання цікавої казки, оповідання сприяє зменшенню нервового напруження і заспокоює дитину.

6. Театр

Вважають, що він має магічну силу впливу на психіку. Якщо є така можливість, відвідайте з дитиною ляльковий театр.

7. Позитивні емоції

З давніх-давен відомо, що усмішка, жарт, гумор знімають психічне напруження. Ю.Нікелін писав: "Я твердо вірю: сміх зміцнює здоров'я і подовжує життя". Почитайте з дитиною гуморески, відвідайте цирк, атракціони тощо.

8. Музика

Людям здавна відомо про цілющі властивості музики. Російський невропатолог і психіатр В.М.Бехтєрєв довів, що в дитячому віці нормальному, здоровому розвитку організму сприяють ніжні колискові пісні, спокійна музика.

9. Спілкування з природою

Природа заспокоює нервову систему, робить людину добрішою. Отже, якщо в дитини поганий настрій - відпочиньте з нею серед природи.

10. Гра

Гра – явище феноменальне, вона притаманна всім дітям без винятку, оскільки це та діяльність, без якої дитина не може нормально жити і розвиватись. У навчальному процесі через його регламентованість не завжди є можливість забезпечити умови, необхідні для розгортання справжньої гри: самостійна ініціативність, добровільність, спонтанність, необмежене мовне спілкування, невизначеність у часі. Тому доцільно батькам учнів подбати про те, щоб діти достатньо гралися у вільний від шкільних занять час. Причому, чим більший вибір ігор, тим легше розкрити індивідуальні можливості й обдарування кожної дитини, створити умови для її повноцінного розвитку. В грі дитина засвоює моральні норми, на чуттєвому рівні прилучається до культури середовища, що її оточує.

***************************************************************************

ПАМ’ЯТКА

ДЛЯ ПІДЛІТКІВ ПРО ШКОДУ НАРКОТИКІВ ПОРАДИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ

Найчастіше це відбувається в компанії друзів. Спровокувати перше вживання може багато чого: почуття цікавості, бажання не показуватися іншим «білою вороною», невміння сказати «Ні»; присутність в житті серйозних проблем; «На зло» комусь чи спроба вплинути на іншу людину, просто поганий настрій або звичайна нудьга. Через незнання людина впевнена в тому, що спробувати один раз — не страшно. На жаль, весь цей грізний наркобізнес побудований на тому, що перший раз ніколи не буває останнім. Пробуючи наркотик, переходячи через психологічний бар’єр, людина одночасно переступає через фізіологічні (на рівні тіла) і юридичні, і моральні бар’єри. Кожен хто вперше вживає впевнений в тому, що «зі мною все інакше, все під контролем». Ця впевненість тільки від недосвідченості!!!

ЯКІ НАСЛІДКИ МОЖУТЬ БУТИ ВІД ВЖИВАННЯ НАРКОТИКІВ?

Найголовніше — неможливість надалі жити без наркотику;
— з’являється залежність на рівні біології і психіки. Велика кількість біологічних процесів в організмі людини починає відбуватися викривлено;
— людина не контролює себе як раніше, це роблять за нього люди, які поставляють наркотики;
— руйнується нервова система, печінка, нирки, зношується серцевий м’яз, термін життя скорочується;
— прийом наркотиків ін’єкційно супроводжують невиліковні хвороби: СНІД, гепатити;
— людина, що вживає наркотики, неминуче «влазить» у кримінал;
— росте необхідна кількість наркотиків і витрати на їх споживання;
— зникають друзі, залишаються побратими по нещастю, які в будь-який момент за дозу можуть «кинути» або підставити тебе;
— відносини з родичами швидко перетворюються в кризу, так як наркозалежний приносить близьким людям тільки страждання;
— життєві перспективи: хороша робота, навчання, кар’єра, власна сім’я і багато іншого стають ілюзією, недосяжною мрією;
— діти у наркозалежних, якщо і народжуються, то часто з серйозними відхиленнями у здоров’ї, каліцтвами, психічними розладами;
— депресія — основний стан душі; зникає тільки після прийняття чергової дози наркотику;
— серед наркозалежних високий відсоток самогубств. Не рідкісні випадки, коли навіть під час першої спроби, людина гине від зупинки дихання або зупинки серця. В інших випадках може розвинутися параліч, порушується здатність говорити. Є наркотики, після навіть одноразового прийому яких може виникнути психічне захворювання.

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ТИ ПОТРАПИВ В КОМПАНІЮ, ДЕ ВЖИВАЮТЬ НАРКОТИКИ?
У такій компанії зіштовхуєшся з пропозиціями «спробувати». По-іншому не буває. Питання в часі, раніше чи пізніше. Так буває завжди. У компанії небезпека по відношенню до наркотику притупляється. Ти завжди ризикуєш. Кращий вихід з цього, якщо тебе не зачаровують описані вище перспективи — піти і знайти собі більш відповідне коло спілкування. «Будь собою, поважай себе». Але якщо ти знаходишся в такій компанії — ти на «краю прірви».

ЧОМУ САМЕ ПІДЛІТКИ І МОЛОДІ ЛЮДИ НАЙЧАСТІШЕ СТАЮТЬ наркозалежними?
Бо саме в підлітковому і молодому віці людина хоче знайти свою індивідуальність, відрізнятися від інших, «пробувати в житті все», звільнитися від контролю і опіки дорослих, жити так, як хочеться самому, встановлювати свої норми і правила.

ЯК ЗАХИСТИТИ СЕБЕ ВІД ПРОБЛЕМ З НАРКОТИКАМИ?
По-перше, зробити для себе неприпустимою саму думку про можливість коли-небудь «спробувати»;
— по-друге, потрібно навчитися говорити «НІ!!!» і собі і іншим, коли мова йде про наркотики;
— по-третє, уникати компанії і місця, де вживають наркотики. Вибирати собі коло спілкування, в якому немає місця наркотикам.

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ТВІЙ ДРУГ ПОЧИНАЄ ВЖИВАТИ НАРКОТИКИ?
Перший варіант: вплинути на те, що відбувається самому або разом з іншими своїми друзями. Найважливіший принцип — зробити так, щоб не відштовхнути від себе. Для порятунку одного використовуй всі свої знання, інформацію даної пам’ятки і будь-які інші докази, які вважатимеш вагомими.
Другий варіант: якщо розумієш, що ситуація вийшла з-під контролю, поділися інформацією зі своїми або його батьками, або тими дорослими, кому ти довіряєш. Це сміливий, але не простий вчинок. Спочатку, напевно, буде чесно і правильно повідомити йому про своє рішення і причини, за якими ти зважився на цей Вчинок. Приготуйся до атаки, реакція може бути будь-якою (звинувачення, агресія і реакція-маніпуляція). Люди, які беруть наркотики, стають патологічно брехливими, зіграють будь-яку роль з правдоподібністю професіонала. Спочатку оціни, чи здатний ти протистояти майже професійному натиску у відповідь. Якщо не впевнений, поговори про це з своїми батьками. Все одно ж треба щось робити, інакше твого друга будуть великі проблеми.

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ДРУГ ВЖЕ СТАВ НАРКОМАНОМ?
Дуже висока ймовірність того, що ти не зможеш нічого змінити в його житті;
— висока ймовірність і того, що він втягне і тебе в споживання наркотиків;
— якщо ти хочеш допомогти другу — виклади йому своє особисте ставлення до наркотиків, що з ним відбувається. Не сперечайся і не підтримуй з ним дискусію, намагатися щось довести марно;
— позначити свою готовність допомогти йому справитися з бідою;
— ніколи не сприяй в пошуку грошей, чим би він не пояснював потребу в них;
— не вирішуй за нього проблеми, що виникають через прийом наркотиків, допомагай тільки тоді, коли бачиш активні дії для того, щоб змінити своє життя, будь дуже сильний і послідовний. Збери для нього інформацію про те, які медичні організації в твоєму населеному пункті займаються цим питанням. Знай, що лікування дозволено лише державним установам охорони здоров’я. Довіряй тільки професіоналам – медикам!

ЧИ можливо повністю вилікуватися від наркоманії?
Все залежить від бажання жити по — іншому. Чудодійних методів, ліків і операцій, які можуть вирішити проблему замість самої людини, не існує. Але без професійної допомоги позбавитися від наркотичної залежності досить проблематично. У будь-кого є шанс, але щоб його використати, потрібно бути готовим до тривалої праці.

******************************************************************************************************************

БЕРЕЖІТЬ ПСИХІЧНЕ ЗДОРОВ`Я ДИТИНИ

          1. Створіть удома спокійну, дружню атмосферу. У разі необхідності робіть дитині зауваження коректно, не підвищуючи тону.

          2. Будуйте стосунки з дитиною на основі взаємоповаги і взаєморозуміння. Прислухайтеся до думки дитини, надавайте їй змогу вільно висловлюватися.

          3. Встановіть чіткі вимоги до дитини і будьте послідовними, вимагаючи їх виконання.

          4. Будьте терплячими стосовно дитини. Контролюйте власні негативні емоції.

          5. Заохочуйте допитливість дитини, збагачуйте розвивальне предметно - ігрове середовище сюжетними іграшками, книгами, настільними іграми тощо. Виділіть для дитини, по можливості, окрему кімнату або створіть їй власний дитячий куточок у загальній кімнаті.

          6. Поважайте дитину, вірте в її можливості, створюйте умови для її всебічного розвитку. Разом з дитиною відвідуйте дитячі вистави в театрі, переглядайте розвивальні телепередачі, читайте художню літературу. Обов'язково обговорюйте, аналізуйте отриману дитиною інформацію.

          7. Розвивайте в дитини впевненість у собі, активність, адекватну самооцінку. Хваліть дитину. Не залишайте непоміченою дію,що її дитина зробила самостійно, доклавши певних зусиль.

Що означає звичка гризти нігті?

          - У більшості випадків звичка гризти нігті виникає через внутрішнє напруження і душевного дискомфорту і є як би механізмом, за допомогою якого дитина намагається позбутися від внутрішнього протиріччя.

          - Це - спроба позбутися від прихованої агресії через задоволення і заспокоєння, які і дає дитині звичка гризти нігті. Робити йому зауваження або стукати по пальцях недостатньо (це може і нашкодити), необхідно розібратися у внутрішніх проблемах дитини.

• Перше. Дізнатися, коли це почалося. Можливо, поштовхом послужили ті випадки, коли ви були з ним дуже суворі або жорстокі, надміру вимогливі або, з його точки зору, несправедливі. Можливо, причина - ревнощі, яка вплинула на стосунки між батьком, дитиною, братиком і сестрами. Причин може бути безліч, тому в першу чергу необхідно зняти напругу у малюка, і викликати у нього більше життєрадісних емоцій.
• Друге. Цей факт може бути поверненням до ще більш раннього моменту в житті дитини. Це означає, що батьки мало звертають уваги на дорослішання дитини, на його потребу рости і бути старше. У такому випадку потрібно звернути увагу на успіхи, проявити любов і схвалення. Без сумніву, дитині необхідні наша допомога і підтримка у виконанні ним «дорослих» обов'язків.

          - Батькам доведеться відмовитися від надмірної агресії, тиску, погроз і докорів - це найкращий спосіб позбавити дитину від звички гризти нігті.

ВІЛ/СНІД. Стосуються кожного!

Життя – це те, що людина більш за все намагається зберегти і менш за все береже. Життя – це багатство, дане кожному з нас батьками. І хочеться, щоб воно було довгим та щасливим. А це можливо тільки за умови міцного здоров’я. І, щоб бути здоровим потрібно його берегти. Щодня, щохвилини, особливо напередодні 1 грудня – Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом  ми повинні пам’ятати, що життя – найцінніше , що є в людини.

З того часу, як було відкрито новий вірус, епідемія ВІЛ/СНІДу охопила весь світ і забрала понад 20 млн., життів. Більше половини нових випадків зараження ВІЛ реєструється серед людей віком від 15 до 24 років. Щодня у світі інфікується понад 6 тисяч юнаків та дівчат.

Що таке СНІД? 

СНІД це хвороба, яка ослаблює організм людини настільки, що він більше не може чинити опір хворобам.

СНІД це хвороба, яка ослабляє організм людини настільки, що він більше не може чинити опір хворобам.

С-СИНДРОМ "Синдром" означає сукупність різних симптомів і хвороб.
   Н-НАБУТОГО Це означає, що він отриманий від когось ще, хто вже має вірус, що заподіює хворобу.

І-ІМУННОГО Це захисна система нашого організму, яка захищає нас від хвороби.
   Д-ДЕФІЦИТУ Імунна система слабшає, звідси і "дефіцит". Вона не може більше «захищати тіло від хвороби.»

Що таке ВІЛ?

В-ВІРУС Вірус – це мікроорганізм, якого не можна побачити очима, або під мікроскопом. Він часто ховається в людському тілі багато років, перш ніж заподіє хворобу. Навіть коли людина здорова, він (вона) може передавати вірус іншим.

І-ІМУННОГО ДЕФІЦИТУ Вірус руйнує імунну систему організму. Через деякий час, організм не може захистити себе від хвороби.

Л-ЛЮДІНИ Вірус живе лише в людині, а не в тваринах або комарах.
          Шляхи інфікування

ВІЛ-інфікована людина – це носій вірусу, здатний заражати здорову особу. Вірус передається:

• при статевих стосунках з ВІЛ-інфікованою особою, коли через слизову оболонку статевих органів, прямої кишки чи ротової порожнини вірус проникає в організм статевого партнера;

• через кров, насамперед через спільні шприци та голки при внутрішньовенному введенні наркотичних речовин, а також забруднений кров'ю, нестерильний медичний інструмент;

• дитині від ВІЛ-інфікованої матері – інфікування відбувається під час вагітності, пологів чи годуванні грудним молоком.
Підступність ВІЛ-інфекції у тому, що після зараження людина може довгий час не відчувати ознак хвороби, вважати себе здоровою і водночас заражати інших – насамперед своїх сексуальних партнерів та партнерів по голці. Період безсимптомного носійства може тривати 8 – 10 і більше років, після чого розвивається СНІД.

Збудник СНІДу найчастіше вражає:

• ін'єкційних споживачів наркотичних речовин, що користуються спільними шприцами, голками, при фасуванні наркотику та введенні його ін'єкційним шляхом;
• сексуальних партнерів ВІЛ-інфікованих, що не застосовують засоби індивідуального захисту – презервативи.

Не виключена можливість ураження ВІЛ при порушенні правил гігієни при голінні, манікюрі, татуюванні та деяких інших косметичних процедурах, а також при медичних маніпуляціях, які супроводжуються пошкодженням цілісності шкіри чи слизових оболонок з використанням нестерильних інструментів. Правильна і своєчасна обробка косметичного приладдя та стерилізація медичного інструментарію (чи використання одноразового) забезпечують безпеку їх застосування.
          Як вірус НЕ поширюється:

– через контакт з іншими рідинами тіла (сльози, піт, слина).

– через кашель, чхання, торкання, обійми, загальні тарілки або чашки, сидіння поряд з інфікованим, загальний душ або купання з ними.

– Через поцілунки. Через комарів, клопів або тварин.

– Через дотик до тіла померлого від СНІДУ.

Визначити інфекцію можна:

– у відповідь на проникнення вірусу, в організмі людини через 1-3 місяці утворюються антитіла. Їх поява є свідченням ВІЛ-інфекції, а виявляються антитіла за допомогою дослідження крові. Обстеження на СНІД проводяться в кабінетах довіри, де за бажанням це можна зробити анонімно.

– зразки донорської крові досліджуються комплексно на ВІЛ, віруси гепатитів В і С, сифіліс в діагностичних лабораторіях станцій переливання крові.

– вагітні жінки дворазово обстежуються на ВІЛ за добровільною згодою в жіночих консультаціях при взятті на облік та оформленні на пологи.

– в лабораторіях діагностики СНІДу обласних (міських) центрів профілактики СНІДу обстежують контингенти людей, що відносяться до груп ризику: це особи, що вживають наркотики ін'єкційним шляхом, ведуть безладні статеві стосунки або мають статеві контакти з ВІЛ-інфікованими чи хворими на СНІД.
Всі відомості стосовно ВІЛ-інфікованої особи є конфіденційними. Невідкладна медична допомога ВІЛ-інфікованим і хворим на СНІД надається в усіх лікувально-профілактичних закладах України

Перебіг хвороби

Перші симптоми хвороби спостерігаються в середньому через 1,5-3 місяці після інфікування. Це так звана гостра стадія ВІЛ-інфекції, і вона спостерігається не у всіх інфікованих. Для гострої стадії характерна тривала лихоманка, схуднення, нічне пітніння, збільшення лімфатичних вузлів. Продовжується недуга 2-3 тижні, і людина нібито одужує, проте вірус залишається в організмі і може інфікувати інших.
          Період безсимптомного вірусоносійства триває від кількох місяців до багатьох років (8 і більше). Протягом всього цього часу ВІЛ-інфікована особа почувається здоровою. Проте врешті вірус долає імунний захист і знижує опірність організму. Як наслідок, розвивається СНІД, який проявляється інфекційними хворобами, найчастіше це тривалі запалення легень (пневмонії), туберкульоз, вірусні хвороби (оперізуючий лишай, герпес, цитомегаловірусна інфекція), у деяких хворих розвиваються пухлини чи ураження нервової системи. Хвороба тягнеться кілька років, людина виснажується і гине.

Хоча ефективних ліків від СНІДу ще немає, проте розроблено так звані антиретровірусні препарати, які впливають на рівень вірусу в крові, знижують його і цим значно подовжують життя ВІЛ-інфікованих, зменшують число смертей від цієї хвороби. Найкращим засобом запобігання зараження ВІЛ залишаються профілактичні засоби, дотримання та застосування яких дозволить виключити зі свого життя ризиковані миттєвості.

Чи можна вберегти себе від СНІДу?

На сьогодні ВІЛ-інфекція не має радикальних засобів лікування, тому головною зброєю в боротьбі з поширенням вірусу є попередження інфікування. У зв'язку з цим, необхідно:

• приймати правильні щодо свого здоров'я рішення, намагатися протистояти таким факторам ризику, як потреба експериментувати, самоутверджуватись під тиском з боку однолітків та наркодільців;

• уникати випадкових статевих контактів, бо чим більше сексуальних партнерів, тим вищим є ризик інфікування. Застосування презервативів значно знижує можливість інфікування партнера не тільки ВІЛ, але й збудниками венеричних захворювань, вірусних гепатитів.;

• сексуальні стосунки з особами, що вживають наркотики, здебільшого неконтрольовані і вже тому небезпечні.

• не застосовувати вже використані, брудні шприци та голки при введенні наркотиків.
          • важливо знати, що вагітні ВІЛ-інфіковані жінки можуть запобігти народженню хворої на ВІЛ-інфекцію дитини, якщо вони якнайраніше звернуться в жіночу консультацію, для проведення профілактичного лікування.
 
          ВІЛ може торкнутися кожного, тому важливо надавати ВІЛ-інфікованим психологічну підтримку. ВІЛ – позитивна людина має право вести особисте життя, мати друзів, одержувати інформацію і освіту. Людина має право жити!

                                                                                                                                                                            психолог

Інформаційний матеріал про права людини/дитини

          Кожен член суспільства має права. Оскільки дитина є повноцінним членом суспільства, вона також має свої права, деякі особливості реалізації яких обумовлені виключно тим фактом, що її фізична та розумова незрілість потребує спеціальної охорони і піклування, включаючи належний правовий захист. В залежності від віку дитини, законодавством передбачено різний обсяг та механізми реалізації її прав. Повноцінний та дієвий захист прав дитини є обов’язком держави.

Основним міжнародним документом, який регулює відповідне питання є Конвенція про права дитини від 20.11.89. В українському законодавства основними правовими документи з цього питання є – Конституція України, Сімейний кодекс України (далі – СК України), Закон України «Про охорону дитинства», Цивільний кодекс України (далі – ЦК України).

          Хто має статус «дитини»?

          За загальним правилом згідно з зазначеним вище міжнародним та українським законодавством дитиною є особа віком до 18 років (тобто до досягнення нею повноліття). Малолітньою вважається дитина до досягнення нею 14 років, а неповнолітньою – у віці від 14 до 18 років (ст.6 СК України).

          Які загальні права дитини?

          Серед загальних прав дитини, які гарантуються міжнародним та національним законодавством, як правило виділяють наступні:

• право на життя;
• право на охорону здоров'я і безоплатну кваліфіковану медичну допомогу;
• право на безпечні умови для життя і здорового розвитку;
• право на ім'я та громадянство;
• право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку;
• право на вільне висловлювання особистої думки, формування власних поглядів, розвиток власної суспільної активності;
• право на свободу совісті та релігійних переконань;
• право на отримання інформації, що відповідає її віку (в тому числі право на вільний пошук, отримання, використання, поширення та зберігання інформації в усній, письмовій чи іншій формі, за допомогою творів мистецтва, літератури, засобів масової інформації, засобів зв'язку (комп'ютерної, телефонної мережі тощо) чи інших засобів на вибір дитини);
• право на звернення (зокрема, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, засобів масової інформації та їх посадових осіб із зауваженнями та пропозиціями стосовно їхньої діяльності, заявами та клопотаннями щодо реалізації своїх прав і законних інтересів та скаргами про їх порушення);
• право на свободу, особисту недоторканність та захист гідності (зокрема, дитина вправі особисто звернутися до державних органів за захистом своїх прав, свобод і законних інтересів);
• право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та право на піклування батьків;
• право на освіту;
• право на майно та житло (зокрема, дитина наймача або власника житла має право користуватися ним нарівні з останнім);
• право на працю та на зайняття підприємницькою діяльністю;
• право на об'єднання в дитячі та молодіжні громадські організації (при цьому створення дитячих організацій політичного та релігійного спрямування забороняється).

          Разом з загальними правами людини, які належать неповнолітнім, законом передбачені і деякі особливі права дитини, специфіка яких обумовлена її потребою в особливому захисті, турботі і допомозі.

          Які права дитини передбачені законодавством в сфері сімейного життя?

          Окрім загального права на проживання в сім’ї, для дитини передбачені й інші права у сфері сімейного життя.

          Статтею 150 СК України передбачені обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, яким відповідають певні права дитини. Виходячи з цих законодавчих приписів, дитина має право на піклування з боку батьків про її здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток, на забезпечення батьками здобуття нею повної загальної середньої освіти, підготовку її до самостійного життя, повагу. Батькам заборонено здійснювати будь-які види експлуатації дитини, застосовувати фізичні покарання та інші види покарань, які принижують людську гідність дитини.

          Відповідно до ст. 153 СК України дитина має право на безперешкодне спілкування з батьками (це право може бути обмежене у деяких випадках, передбачених законом). Схожі норми передбачені й у ст.ст. 15, 16 Закону України «Про охорону дитинства», згідно з якими дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів, в тому числі дитина, батьки якої проживають у різних державах. Крім того, дитина має право на отримання інформації про відсутніх батьків, якщо це не завдає шкоди її психічному і фізичному здоров'ю.

          Місце проживання дитини, яка не досягла 10 років, визначається за згодою батьків. Дитина ж, яка досягла 10 років, має право визначати місце свого проживання спільно з батьками. Дитина, якій виповнилося 14 років, взагалі може самостійно визначати де їй проживати у випадку, якщо її батьки проживають окремо (ст. 160 СК України, ст. 29 ЦК України).

          Після досягнення 14 років дитина набуває право самостійно звертатися до суду з позовом про позбавлення батьківських прав своїх батьків або одного з них. Про підстави, порядок та наслідки позбавлення батьківських прав читайте тут.

          Дитина має право дати або не дати згоду на усиновлення (ст. 218 СК України). Згода дитини на усиновлення потрібна у всіх випадках, коли вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити. Крім того, дитина має право бути проінформованою про правові наслідки усиновлення (тобто їй має бути роз’яснено доступним способом що таке усиновлення, що це означає для неї, які наслідки усиновлення тощо).

          Згода дитини на усиновлення не обов’язкова лише у випадках, коли вона у зв'язку з віком або станом здоров'я не усвідомлює факту усиновлення, а також, якщо вона вже проживає в сім'ї усиновлювачів і вважає їх своїми батьками.

          Дитина у віці від 14 до 16 років має право змінити своє власне ім’я або прізвище за згодою батьків або, у деяких випадках, – одного з них (наприклад, якщо другий з батьків помер, позбавлений батьківських прав, визнаний безвісно відсутнім тощо). Дитина ж, якій виповнилося 16 років, має право змінити своє власне ім’я або прізвище на власний розсуд (ст. 295 СК України).

          Сімейним кодексом України закріплено загальне правило, згідно з яким дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками чи іншими членами сім'ї, а також будь-якими посадовими особами з приводу питань, що стосуються її особисто або її сім'ї. Незалежно від свого віку, кожна дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні будь-яких спорів як між її батьками, так і між іншими особами з питань, що стосуються її виховання, місця проживання і т.п. (ст. 171 СК України).

          У передбачених законом випадках дитина може отримати право одружитися або вийти заміж. Так, за загальним правилом, право на шлюб виникає після досягнення повноліття. Тобто право одружитися чи вийти заміж має людина, які виповнилося 18 років. Проте, згідно зі ст. 23 СК України дитині, яка досягла 16 років, також може бути надано право шлюб. Відповідне рішення приймається судом, якщо буде встановлено, що це відповідає інтересам дитини.

          Які права дитини передбачені законодавством в сфері майнових відносин?

          Відповідно до ст.ст. 174, 175 СК України все майно, яке було придбане батьками для забезпечення виховання, розвитку чи навчання дитини (наприклад, іграшки, книги, одяг, взуття, меблі, спортивний інвентар, музичні інструменти, приладдя для творчості, інші дитячі аксесуари) є власністю дитини.

          Відповідно до ст.ст. 174, 175 СК України все майно, яке було придбане батьками для забезпечення виховання, розвитку чи навчання дитини (наприклад, іграшки, книги, одяг, взуття, меблі, спортивний інвентар, музичні інструменти, приладдя для творчості, інші дитячі аксесуари) є власністю дитини.

          За загальним правилом, управління майном, що належить малолітній дитині (тобто у віці до 14 років), здійснюють батьки, проте, якщо така дитина може самостійно визначити свої потреби та інтереси, таке управління здійснюється з урахуванням потреб та інтересів дитини. Після припинення управління батьки зобов'язані повернути дитині майно, яким вони управляли, а також доходи від нього.

          Дитина має право на одержання в спадщину майна і грошових коштів батьків у разі їх смерті при спадкуванні за законом (тобто за відсутності заповіту). Також, законом передбачені випадки, коли дитина має право на обов’язкову частку у спадщині і за наявності заповіту незалежно від його змісту, тобто навіть тоді, коли батьки заповіли своє майно іншим особам (ст.ст. 1235, 1241 ЦК України). Такі права має й дитина, батьки якої позбавлені батьківських прав (ст. 17 Закону України «Про охорону дитинства»).

          Неповнолітня дитина розпоряджається доходом від свого майна відповідно до законодавства.

          Статтею 180 СК України на батьків покладено обов’язок утримувати дитину. Таким чином, дитина має право на утримання з боку батьків до досягнення нею повноліття. Також, законом передбачені випадки, коли право на утримання дитини зберігається й після досягнення нею 18 років, а саме:

якщо дочка чи син є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги (за умови, що батьки мають можливість надавати таку матеріальну допомогу);

якщо дочка чи син, які не досягли 23 років, продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги (за умови, що батьки мають можливість надавати таку матеріальну допомогу).

У випадку, якщо має місце сплата аліментів одним з батьків, такі кошти є власністю того з батьків, на ім'я кого вони виплачуються, проте вони можуть використовуватися лише за цільовим призначенням, тобто на утримання дитини, а сама дитина також має право брати участь у розпорядженні ними.

          В деяких випадках, дитина має право й на самостійне одержання аліментів та розпоряджання ними.

          Цивільним кодексом України передбачено деякі специфічні права дитини. Наприклад, згідно зі ст. 911 ЦК України дитина віком до 6 років має право на безоплатний проїзд за договором перевезення без права зайняття нею окремого місця, а дитина віком від 6 до 14 років – на проїзд за пільговою ціною. Також, для прикладу, відповідно до ст. 1200 ЦК України у разі смерті потерпілого від злочину право на відшкодування шкоди має і її дитина до досягнення нею 18 років (учень, студент – до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним 23 років).

          Відповідно до ст. 35 ЦК України в деяких випадках дитина, яка не досягла повноліття, має право на отримання повної цивільної дієздатності.

          Зокрема, у випадках:

• якщо дитина досягла 16 років і працює за трудовим договором;
• якщо дитина записана матір'ю або батьком дитини;
• якщо дитина досягла 16 років і бажає займатися підприємницькою діяльністю.

Відповідно до ст.ст. 31, 32 ЦК України дитина, яка не досягла 14 років, має право:

• самостійно укладати дрібні побутові угоди (мова йде про угоди, які задовольняють побутові потреби особи, відповідають її розвитку та стосуються предмета, який має невисоку вартість);
• здійснювати особисті немайнові права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом.

          Дитина, у віці від 14 до 18 років, крім дрібних побутових угод також має право:

• самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами;
• самостійно здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом;
• бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи;
• самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися вкладом, внесеним нею на своє ім'я (грошовими коштами на рахунку);
• укладати інші угоди за згодою батьків (при цьому, у разі необхідності укладення угоди (наприклад купівлі-продажу) щодо транспортних засобів або нерухомого майна – необхідна наявність письмової нотаріально посвідченої згоди батьків та дозвіл органу опіки і піклування);
• розпоряджатися грошовими коштами, що внесені іншими особами в банк або іншу фінансову установу на її ім'я, за згодою органу опіки та піклування та батьків.

          Які права дитини передбачені законодавством в сфері праці?

          Відповідно до ст. 21 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 188 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України) дитина може бути прийнята на роботу після досягнення нею 16 років або, як виняток, після досягнення 15 років за умови, що її робота не завдаватиме шкоди її здоров'ю і навчанню та за згодою одного з батьків.

          Залучення дітей до виконання робіт з важкими, шкідливими чи небезпечними умовами, до підземних, нічних, надурочних робіт і робіт у вихідні дні – заборонено (ст. 192 КЗпП України).

          Трудовим законодавством передбачено цілий ряд прав та пільгових умов роботи для неповнолітніх, зокрема:

• скорочена тривалість робочого часу зі збереженням оплати праці як за повну тривалість – для працівників віком від 16 до 18 років – 36 годин на тиждень, для осіб віком від 15 до 16 років – 24 години на тиждень (ст. ст. 51, 194 КЗпП України);
• обмеження щодо звільнення з роботи з ініціативи роботодавця – тільки за згодою служби у справах дітей (ст. 198 КЗпП України);
• покращенні умови щодо відпусток неповнолітніх робітників – тривалість у 31 день, призначення в зручний час і т.д. (ст.ст. 75, 195 КЗпП України, ч. 8 ст. 6, п. 3 ч. 7 ст. 10, п. 1 ч. 13 ст. 10, ч. 5 ст. 11, ч. 5 ст. 24 Закону України «Про відпустки»).

          Статтею 22 Закону України «Про охорону дитинства», ч. 3 ст. 35 ЦК України передбачено право дитини, якій виповнилося 16 років, займатися підприємницькою діяльністю. Дитина реєструється як підприємець за наявності письмової згоди на це батьків.

          Інтернет посилання:

Конвенція про права дитини ООН;

Конвенція, Міжнародний документ від 20.11.1989

http://kluby.if.ua/blog/view/informatsiinii-material-pro-prava-liudini-ditini

Мельничук К. Б., практичний психолог

ТВІЙ БАТЬКІВСЬКИЙ ОБОВ’ЯЗОК

Батьківські пра́ва та обо́в'язки —

праваі обов'язки, покладені законодавствомна батьківщодо виховання і утримання дітей.

Батьківські права та обов'язки визнаються за особами, відносно яких наявні безспірні відомості, що вони є батьком або матір'ю даних дітей.

Сімейне право встановлює принцип рівності прав та обов'язків як батька, так і матері, передбачає здійснення батьківських прав та обов'язків відповідно до інтересів дітей.

Найважливішим обов'язком батьків є виховання дітей в дусі відданості Батьківщині, чесного ставлення до громадського обов'язку та додержання правил співжиття. Батьки повинні піклуватися про фізичний розвиток дітей, їхнє навчаннята підготовку до суспільно корисної праці. На батьків покладається також обов'язок здійснювати нагляд за поведінкоюдітей. Батьки мають право особисто виховуватидітей або передавати їх на виховання та навчання до спеціальні навчальні установи або особі. На батьків покладається захист прав і представництво інтересів неповнолітніхдітей в судіта інших державнихі громадських установах. Батьки за законом зобов'язані утримуватисвоїх дітей. Після смертідорослих, діти мають право на спадкуванняїхнього майна, а непрацездатні такому на пенсію. В разі неправомірного здійснення батьківських прав та обов'язків, жорстокого поводження з дітьми, залишення їх без нагляду суд може позбавити окремих осіб батьківських прав і притягти їх до кримінальної відповідальності.

Батьківські права та обов'язки поширюються і на осіб, які у встановленому законом порядку усиновилиабо удочерили дітей.

Взаємні права та обов'язки батьків та дітей

Батьки і діти зобов'язані надавати взаємну матеріальну допомогу та моральну підтримку один одному. Батьки мають право і обов'язок виховувати своїх дітей та піклуватися про їх здоров'я, надавати їм освіту та готувати їх до праці. Батьки спільно виховують дітей. Якщо один з батьків проживає окремо від сім'ї, він зобов'язаний брати участь у вихованні дітей і має право спілкуватися з ними. Батьки мають право вимагати повернення дітей від будь-якої особи, що удержує їх у себе не на підставі закону чи судового рішення. За життя батьків діти не мають права на їх майно, так само, як батьки не мають право на майно дітей. Якщо у неповнолітніх є майно, батьки управляють ним як опікуни чи піклувальники з додержанням правил, встановлених для опіки та піклування. Батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх та повнолітніх непрацездатних дітей, які потребують матеріальної допомоги. При ухиленні батьків від цього обов'язку кошти на утримання дітей (аліменти) стягуються з них в судовому порядку в розмірі: на одну дитину – чверть, на двох – третину, на трьох і більше – половину заробітку (доходу) батьків, але не менше 1/2 прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку на кожну дитину, а з осіб, які працюють за контрактом в іноземних державах,- не менше двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на кожну дитину. Стягнення аліментів за виконавчим листом за минулий час може бути проведено не більш як за трирічний строк, що передував пред'явленню виконавчого листа до стягнення.

Утримання непрацездатних батьків, які потребують допомоги, є обов'язком їх повнолітніх дітей. Якщо вони не виконують цей обов'язок добровільно, їм можуть бути призначені аліменти. Діти можуть бути звільнені від обов’язків щодо утримання своїх батьків, якщо судом буде встановлено, що у свій час батьки ухилялися від виконання батьківських обов'язків.

Сімейний Кодекс України

Сварки. Шляхи подолання

Дитинство – це тренувальний майданчик, де діти вчаться контактувати з навколишнім світом. Це щоденний соціальний досвід, за допомогою якого вони розвивають і зміцнюють свої навички соціального спілкування. Допомогти їм правильно керувати собою в конфліктних ситуаціях, повідомляти про свої потреби й бажання та ефективно вирішувати суперечки – складне завдання, що потребує від батьків чіткого розуміння та практичних стратегій.

Що таке конфлікт?

Конфлікт можна описати як незгоду з чиєюсь думкою або суперечку між двома й більше людьми, в яких є розбіжності в поглядах на поведінку чи думку кого-небудь. При цьому конфлікт може бути значно складнішим, ніж просто суперечка. Складність конфлікту залежить від сприйняття дійсності людьми, які залучені до нього, – їхніх потреб, бажань, ідей або цінностей.

Складність залежить від того, наскільки емоційно реагують люди – вони відчувають гнів, пригнічення чи біль. Конфлікт можна вирішити або посилити в залежності від того, як поводяться сторони, що конфліктують: чи співчутливо вислуховують опонента, розмовляють спокійно, чи підвищують голос, проявляють фізичну агресію або ображають.

Конфлікт ініціюється відмінностями, які неминуче присутні в людей, і залежить від їхньої реакції та взаємодії.

Чого слід очікувати?

Протягом усього свого дитячого життя діти беруть участь у великій кількості соціальних взаємодій. Вони керують безліччю стосунків з різними людьми: педагогами, друзями, однокласниками, братами й сестрами, батьками та іншими родичами. Тому часто у своєму повсякденному житті діти неминуче перебувають у певній формі конфлікту.

Суперечка може виникнути тоді, коли думка дитини, її потреби чи бажання відрізняються від думки, потреб або бажання друзів, родичів чи батьків. Дитина реагує емоційно й може розгніватися, засмутитися, злякатись або образитися. Ці емоції й страхи можуть призвести до таких проявів поведінки, як крик, образа чи фізична агресія, при цьому звичайна дискусія може перетворитись на серйозну суперечку.

Варто знати, що діти з поганими навичками вирішення конфліктів, швидше за все, відчувають такі переживання:

• підвищену агресивність;
• соціальну ізоляцію;
• депресію;
• самотність;
• тривогу.

У тих, хто може вирішити конфлікт мирним шляхом, більше шансів на те, що їхні однолітки приймуть їх, у той час як дітей, які роблять неправильний вибір своєї поведінкової реакції в конфліктній ситуації, швидше за все, однолітки відкинуть.

Що ви можете зробити?

Існує найкращий спосіб домогтися самостійності дитини: навчити її міркувати та знаходити компроміси. Тут важливо батьківське втручання в поєднанні із залученням дитини до процесу врегулювання конфлікту. Оскільки діти сперечаються з найрізноманітніших причин, перед батьками стоїть складне завдання: визначити, коли необхідно продовжити суперечку, а коли треба втрутитися й зупинити її, коли виступити посередником, а коли дозволити дітям розібратись у тому, що відбувається, самостійно. Батькам варто подивитись на ситуацію з точки зору того, що коли діти сперечаються й вирішують свої суперечки, вони ростуть і набувають важливих соціальних навичок.

Іноді батькам слід втрутитися, щоб забезпечити безпеку дитини й попередити погіршення ситуації. Проте втручання в суперечку не завжди означає повний і тотальний контроль над ситуацією та встановлення своїх правил. Батьківське втручання може мати вид посередництва, коли батьки відіграють активну роль і надають допомогу дітям в управлінні своїми емоціями, обговоренні своїх потреб і генеруванні власних рішень.

Моделюйте позитивне вирішення конфлікту. Те, як дорослі вирішують власні конфлікти, має великий вплив на дітей. Батьки, які під час суперечки підвищують голос один на одного, погрожують, ображають, жорстокі або агресивні, неусвідомлено дають дитині зрозуміти, що така поведінка є прийнятним способом урегулювання ситуації. Моделювання позитивного вирішення конфліктів, а саме співчуття та співпереживання, творчого вирішення проблем і контролю емоцій, дає дітям позитивний приклад.

Створюйте безпечне середовище для підтримки дитини. Коли діти потрапляють у біду, батькам доводиться нелегко, тому важливо контролювати власні емоції. Зберігайте спокій і вислухайте дитину з розумінням, співчуттям і підтримкою, сповненою любові. Допоможіть дітям відчувати себе комфортно й безпечно, дозвольте їм висловлюватися відкрито й чесно, не побоюючись негативної або емоційної реакції.

Ідеї про надання допомоги дитині в конфлікті

Незалежно від ситуації, навчання дітей уміння вирішувати конфлікти допомагає їм рости й розвивати позитивні соціальні та емоційні навички. Використання особистого досвіду – це лише один зі способів ведення переговорів і вирішення конфліктів.

Використовуйте ефективне спілкування. Неупереджена розмова з дитиною, активне вислуховування допомагають їй заспокоїтися, розібратись у своїх почуттях, з'ясувати, у чому проблема, і знайти її рішення.

Опрацьовуйте емоції й почуття дітей. Обговорюйте та аналізуйте з дітьми їхні емоції й почуття – вони гніваються, сумують, розчаровані, схвильовані, переживають почуття ніяковості чи страху?

Навчіть їх заспокоюватись і звільнятись від стримуваних емоцій. Це може бути що завгодно – від глибокого дихання та релаксації до фізичної діяльності, писання чи малювання.

З’ясуйте, чого вони хочуть. Розмова з дитиною допомагає їй заспокоїтись і почати розуміти свої власні мотиви – що вона дійсно хоче або чого потребує, чого хоче інша дитина і що вона, у свою чергу, відчуває.

Практичні поради батькам

Вивчайте практичні прийоми спілкування. Існують деякі практичні техніки, які ви можете запропонувати своїм дітям, щоби більш ефективно спілкуватись у запалі сварки або після того, як вони заспокоїлись. Разом з дітьми ви навіть можете обіграти деякі моделі поведінки.

Бути добрим - важко конфліктувати з доброю людиною.

Уникати образливих фраз – це може тільки погіршити ситуацію.

Розмовляти з опонентом про проблему відверто й чесно – так точка зору кожного буде почута.

Уважно прислухатись до інших і повторювати те, що вони сказали, – це дає можливість почути співрозмовника й виправити непорозуміння.

Використовувати займенник «я», де це можливо, – у ході обговорення за допомогою «я» забирається підтекст провини. Наприклад: «Я відчуваю себе засмученим, коли ти не граєш зі мною» замість: «Ти мене уникаєш і ніколи не граєш зі мною».

Шукайте незалежне рішення проблеми. Будемо сподіватися, що на цій стадії діти вже визначили, у чому проблема, і взялись її вирішувати. Після кількох тренувань з батьками вони навчаться робити це самостійно.

Під час пошуку рішення використовуй «мозковий штурм» – напиши розгорнутий список ідей, як вирішити конфлікт, у тій послідовності, в якій вони спадають на думку.

Будь готовим до компромісу, щоб дійти до взаємовигідного рішення. Погоджуйся з вирішенням проблеми й дотримуйся його.

Думай про можливі наслідки своїх рішень.

***********************************************************************

Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації

Корисні посилання для підлітків

MindMeister за допомогою цього інструменту ви зможете систематизувати складну інформацію, візуалізувати цікаві ідеї та плани.

Курс "Школа ефективного мислення" на платформі "ВУМ" Комплексна програма курсу дає можливісті для різнобічних тренувань навичок мислення. На сайті також представлені інші не менш цікаві курси.

Дія. Цифрова освіта. На сайти ви знайдете важливу інформацію про навички користування Інтернет мережею, як реагувати на кібергулінг та ще багато іншого. Також сайт дає можливість пройти тестування і визначити рівень вашої медіаграмотності.

Корисні ресурси з питань профорієнтації

Профорієнтаційний буклет для молоді

Proforientator.info профорієнтаційний сайт ( тести, опис професій, поради, тренінгові матеріали, словники)

Всеукраїнський проєкт з профорієнтації та побудови кар'єри Якщо у вас є складнощі щодо професійного самовизначення то цей сайт зможе допомогти вам знайти додаткову інформацію на дану тему, пройти тестування, отримати навички на онлайн курсах.

Тренуй увагу

П’ять задачок на кмітливість: перевір себе . Прокачай свій розум на максимум! Розв’яжи 5 хитромудрих задачок .

Головоломки для найуважніших . Друже, Ти любиш грати в розвиваючі ігри й розгадувати головоломки для дітей? Для цього потрібне логічне мислення, та інколи до правильного рішення у першу чергу приводить неабияка уважність! А Тобі притаманна ця риса? Перевірмо!

*********************************************

Корисні посилання для батьків

Всеукраїнська програма ментального здоров'я "Ти як?" Сайт буде корисним для сімей зі статусом ВПО, тим, хто виїхав за кордон, тим, хто постраждав в наслідок воєнних дій, не знає як підтримати свою дитину чи сам не знає як взяти себе в руки.

Довідник Безбар'єрност допоможе знайти інформацію щодо підтримки тих, хто знаходится в стресовому стані. Також важливою метою довідника є просвітниціка робота стосовно тем інклюзивної освіти, рівності, недискримінації, толерантності та інших над важливих тем у сучасному суспільстві.

Офіційний сайт ЮНІСЕФ У розділі "Звіти і публікації" ва знайдете багато рекомендацій для батьків, дітей та підлітків.

************************************************

Психологічна допомога під час війни

Сьогодні ми живемо в складний час. Довкола багато тривожних новин, які  викликають страх та напади паніки (а в когось і панічні атаки). В такому стані важко контролювати власні думки та емоції. Для того, щоб допомогти вам справитися із підвищеною тривожність та страхом, психологи рекомендують дотримуватися наступних порад: 

 1️. Мінімізуйте перегляд новин та гортання новинної стрічки. Аналізуйте отриману інформацію, намагайтеся отримувати її із перевірених джерел.

 2. Спілкуйтеся з іншими на ці теми, але лише якщо відчуваєте від цього спокій. У випадку негативних відчуття від обговорення попросіть співрозмовника поспілкуватися про щось нейтральне.

 3. Продовжуйте займатися звичайною рутиною. Ми корисні там, де ми є зараз, роблячи те, що ми робимо зараз.  

 4. Якщо ваш стан покращиться від цього, можете зібрати тривожний рюкзак. Якщо від цього вам лише гірше, дивіться пункт 3.

 5. Збільште кількість прогулянок на свіжому повітрі, проводьте час із своїми рідними та близькими.

 6. Складіть для себе план дій. Впевненість в тому, що «Я знаю, як я буду діяти» допомагає впоратися із підвищено тривожністю.

 7. Знижуємо тривожність за допомогою технік дихання та заземлення. Хто має бажання – можете спробувати медитацію.

 8. Не намагайтеся побороти або відкинути тривогу. Навпаки, приміть її. Зрозумійте, що цей стан частина вас.

 9. Займіться спортом або легкими фізичними вправами.

 10. Займіть свій час улюбленими справами: рукоділля, читання, садівництво, малювання тощо.

 11. Якщо відчуваєте, що не можете справитися самостійно, зверніться до фахівців (психолога або до телефону довіри).

В даний момент є безліч фахівців, які готові прийти на допомогу та об’єднані на окремих ресурсах. Прикладами таких платформ є:

HoldYou (платний ресурс)

Pleso  (платний ресурс)

Відчуй себе (платний ресурс)

Велика ідея (безкоштовний ресурс)

Соціальний проект «Разом» (безкоштовний ресурс)

Розкажи мені (безкоштовний ресурс)

Лінія життя Україна (безкоштовний ресурс)

Teenergizer (безкоштовний ресурс для підлітків)

Коло сім'ї (платний ресурс)

А також безкоштовні гарячі лінії та телефони довіри:

Лінія запобігання самогубствам і психологічної підтримки Lifeline Ukraine 7333

Гаряча лінія психологічної допомоги жінкам GenderStream 0800 505 085

Гаряча лінія психологічної допомоги ветеранам АТО 0 800 501 212

Національна гаряча лінія для дітей та молоді La Strada 0 800 500 225, 116 111

Пам’ятайте, у спокої наша сила. І не бійтеся просити про допомогу, коли відчуваєте, що вона вам потрібна.

Мультфільм для дітей, щоб подолати страх до сирени

Сирена – моя помічниця. Що таке сигнал повітряної тривоги та як поводитися - анімований ролик дітям

***************************************************************************************

СХВАЛЕНО                                                                                                       ЗАТВЕРДЖУЮ

Рішенням педагогічної ради                                                                              Директор   Улашанівського ліцею

Протокол від  31.08.2023 №1                                                                               _________О. І. Комар          

РІЧНИЙ ПЛАН

роботи практичного психолога

Жуківської філії Улашанівського ліцею 

імені Володимира Марковського

 Троц Тетяни Михайлівни

на 2023-2024 навчальний рік

                                                                                       ВСТУП
Психологічна робота в філії спрямована на збереження і зміцнення здоров’я,  підвищення адаптивних можливостей учнів та створення умов для повноцінного  і гармонійного розвитку всіх учасників освітнього процесу. 
До складу психологічної служби Жуківської філії Улашанівського ліцею імені Володимира Марковського входить практичний  психолог Троц Т.М.категорії  – 0.25 ставка. 
Тема, над якою працює заклад освіти: «Соціалізація особистості на засадах  створення сприятливого освітнього середовища в умовах компетентнісного  підходу». 
Тема, над якою працює психологічна служба: «Вивчення і створення  психологічних умов, що максимально сприяють повноцінному особистісному та  інтелектуальному розвитку учнів, формуванню соціальної активності, адаптації у  колективі, поваги один до одного». 
Тема самоосвіти: 
Оволодіння сучасними технологіями психологічної допомоги. 
Головна мета діяльності в новому 2023-2024 навчальному році – надання  психологічного супроводу учасників освітнього процесу в умовах воєнного стану, збереження і зміцнення здоров’я, підвищення адаптивних можливостей  здобувачів освіти, створення умов для повноцінного і гармонійного розвитку всіх  учасників освітнього процесу. 
При складанні річного плану роботи практичного психолога, було враховано  рекомендації, надані у наступних документах: 
•Закон України «Про освіту» від 05.09.2017 №2145-VIII 
•Указ Президента України від 25 травня 2020 року №195/2020 «Про  національну стратегію розбудови безпечного і здорового освітнього середовища  у новій українській школі» 
•Наказ МОН від 22.05.2018 №9 «Про затвердження Положення про  психологічну службу у системі освіти України» 
•Етичний кодекс практичного психолога від 18.12.1990 року 
•Лист МОН України від 14.06.2022 № 1/6355-22 «Про Рекомендації щодо  усунення ризиків торгівлі людьми у зв’язку з війною в Україні та гуманітарною  кризою»; 
•Лист МОН України від 30.05.2022 № 1/5735-22 «Про запобігання та  протидію домашньому насильству в умовах воєнного стану в Україні»; •Лист МОН України від 13.05.2022 № 1/5119-22 «Про здійснення  превентивних заходів серед дітей та молоді в умовах воєнного стану в Україні»; •Лист УНМЦ НАПНУ від 26.04.2022 № 43 "Про інформування щодо надання  психологічної та соціально-педагогічної допомоги учасникам освітнього  процесу"; 
•Лист МОН України від 12.04.2022 № 1/4068-22 "Щодо недопущення участі  неповнолітніх у наданні інформації ворогу про військові позицій Збройних сил  України"; 
•Лист МОН України від 04.04.2022 № 1/3872-22 "Про методичні  рекомендації «Перша психологічна допомога. Алгоритм дій»;
•Лист МОН України від 29.03.2022 №1/3737-22 "Про забезпечення  психологічного супроводу учасників освітнього процесу в умовах воєнного стану  в Україні"; 
•Лист МОН від 30.11.2020 №6/1427-20 «Про затвердження професійного  стандарту «Практичний психолог закладу освіти» 
•Наказ МОН №691 від 19.10. 2001 року «Про затвердження Положення про  психологічний кабінет дошкільних, загальноосвітніх та інших навчальних  закладів системи загальної середньої освіти» 
•Лист МОН від 24.07.2019 №1/9-477 «Про типову документацію працівників  психологічної служби у системі освіти України» 
•Лист МОН від 16.07.2021 №1/9-363 «Про пріоритетні напрями роботи  психологічної служби у системі освіти на 2021/2022 н. р.» 
•Лист ІМЗО від 04.12.2020 №22.1/10-2496 «Про методичні рекомендації  щодо проведення профорієнтаційної роботи в закладах загальної середньої  освіти» 
•Лист МОН від 11.02.2020 №1/9-80 «Про затвердження наказу МОН від  28.12.2019 No 1646 
•Лист МОН від 14.08.2020 №1/9-436 «Про створення безпечного освітнього  середовища в закладі освіти та попередження і протидії булінгу (цькуванню)» •Лист МОН від 31.03.2020 №063/3996 «Про план заходів спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладах освіти»; •Лист МОН від 29.12.2018 №1/9-790 щодо організації роботи у закладах  освіти з питань запобігання і протидії домашньому насильству та булінгу; •Лист МОН від 10.09.2019 №1/9-570 щодо проведення в закладах освіти Всеукраїнського тижня з протидії булінгу; 
•Лист МОН від 17.11.2020 №6/1379-20 «Щодо Європейського дня захисту  дітей від сексуальної експлуатації і сексуального насильства та Всеукраїнської  акції «16 днів проти насильства»»; 
•Лист МОН від 10 березня 2021 р. №1/9-128 «Щодо необхідності проведення  додаткових профілактичних заходів в середовищі дітей та підвищення обізнаності  батьків»; 
•Лист МОН України від 05.08.2020 р. № 1/9- 420 «Щодо організації роботи  закладів загальної середньої освіти у 2020/2021 навчальному році» ,Лист МОН від  30.11.2020 № 6/1427 -20 « Про затвердження професійного стандарту  «Практичний психолог закладу освіти», Лист МОН від 27.11.2000 № 109 «Про  тривалість робочого тижня практичних психологів-соціальних педагогів», Листа  МОН №1/3737 -22 від 29.03.2022 «Про забезпеченням психологічного супроводу  учасників освітнього процесу в умовах воєнного стану».

І. АНАЛІТИЧНА ЧАСТИНА 
У 2022-2023 навчальному році основною метою психологічної служби школи  було соціально-психологічне забезпечення процесу реформування освіти на всіх  її рівнях, здійснення психологічної експертизи, соціально-психологічної корекції,  соціальної реабілітації учнівської молоді, психологічна просвіта всіх учасників  навчально-виховного процесу, в умовах воєнного стану в Україні. 
Систематична робота психологічної служби протягом року намагалась  забезпечувати своєчасне вивчення психологічного та фізичного розвитку дитини,  мотивів її поведінки і навчальної діяльності з урахуванням вікових,  інтелектуальних особливостей, створення умов для саморозвитку та  самовиховання. 
Аналітична частина річного плану складена на основі вивчення підсумкових  документів навчального закладу, а також на основі результатів спостережень та  досліджень, проведених психологічною службою школи. 
Враховуючи результати досліджень, були проведені відповідні психолого– педагогічні заходи: тренінгові заняття; заняття з циклу індивідуальна корекційно– відновлювальна робота. 
Здійснювався контроль за адаптацією учнів при переході до середньої та  старшої школи. 
Проведені дослідження особливостей розвитку особистості обдарованих  дітей. З цими учнями проведено корекційно-розвиваючу роботу «Формування  обдарованості учнів». 
Для учнів 9-го класу проведена діагностика професійної спрямованості і  відповідна профорієнтаційна робота: довірчі бесіди зі школярами за результатами  тестування, рольові ігри, тренінгові заняття. 
Протягом року проводилась просвітницька діяльність: виступи на  педагогічних радах, нарадах при директору, психолого-педагогічних  консиліумах, участь у класних батьківських зборах, загальношкільних  батьківських конференціях.  

ІІ. ЦІЛЕПОКЛАДАЮЧА ЧАСТИНА 
Методична робота на 2023-2024 навчальний рік запланована з урахуванням  провідної проблеми школи – «Соціалізація особистості на засадах створення  сприятливого освітнього середовища в умовах компетентнісного підходу». 
Тема, над якою працює психологічна служба: «Вивчення і створення  психологічних умов, що максимально сприяють повноцінному особистісному та  інтелектуальному розвитку учнів, формуванню соціальної активності, адаптації у  колективі, поваги один до одного». 
В 2023-2024 навчальному році планується продовження роботи по  соціальному захисту дітей, по профілактиці та корекції девіантної поведінки  дітей. Проведення індивідуально-психологічної роботи з усіма учасниками  освітнього процесу, пов’язаного з охороною їх здоров’я шляхом консультацій,  спрямованих на розв’язання проблем особистого життя, корекції та проектування  життєвого шляху індивідуальності. Проводення просвітницько пропагандистської роботи з підвищення психологічної культури вчителів та  батьків.
Завдання практичного психолога на 2023 – 2024 навчальний рік: Психологічна підтримка під час війни. 
Психологічна підготовка дитини до школи. 
Допомога дитині в адаптації під час переходу з однієї вікової групи до іншої. Превентивне виховання, метою якого є формування в учнів орієнтації на  здоровий спосіб життя та захист психічного здоров’я. 
Надання своєчасної психологічної допомоги дітям, учителям, батькам. •Захист прав і свобод дитини, створення умов комфортного освітнього  середовища. 
Захист психічного здоров’я дитини на всіх рівнях навчання. 
Сприяння формуванню в учнів таких якостей як саморозвиток,  самореалізація, самоповага, самооцінка, соціальна адаптованість, життєва  компетентність. 
Сприяння формуванню професійної компетентності вчителів. •Сприяння підвищенню психологічної культури, соціальної компетентності  школярів та особистої зрілості; 
Профілактика девіантної та ризикованої поведінки серед підлітків;  профілактика паління, наркоманії, алкоголізму, поширення ВІЛ-СНІДу,  безпритульності, насилля серед дітей та до дітей, безпека дітей в Інтернеті; 
Психологічний супровід успішної адаптації учнів 1-х, 5-х, 10-х класів та  організації навчально-виховного процесу; 
Психологічна допомога вчителям, батькам, учням у виявленні та ліквідації  конфліктних ситуацій між усіма учасниками освітнього процесу; 
На підставі аналізу роботи психологічної служби школи були виділені  пріоритетні напрямки роботи: 
робота з постраждалими від насильства дітьми; 
консультативна допомогу всім учасникам освітнього процесу з питань  навчання, виховання здобувачів освіти, особистісного та професійного розвитку; 
реалізація розвивальних , профілактичних, просвітницьких, корекційних  програм з урахуванням індивідуальних, гендерних, вікових особливостей  здобувачів освіти; 
психологічна діагностика та аналіз динаміки психологічного, розумового і  соціального розвитку здобувачів освіти; 
створення сприятливих умов для розвитку дитини, надання допомоги дітям  з особливими освітніми потребами, встановлення зв’язків і дружніх відношень  між учнем, сім’єю та школою; 
забезпечення якісного психологічного супроводу навчально-виховного  процесу; 
науково-методичне і практичне забезпечення просвітницької роботи з  педагогами, учнями та батьками; 
розвиток у дітей творчих здібностей, підтримка обдарованих учнів,  формування навичок самоосвіти і самореалізації особистості; 
Робота з молодшими школярами направлена на підготовку дитини до  навчання, адаптацію до шкільного життя, формуванню готовності до переходу  у середню школу учнів 4 класу.
Робота з учнями середньої школи спрямована на допомогу в адаптаційний  період п’ятикласників, роботу з дітьми, що мають ознаки шкільної дезадаптації,  допомога в соціалізації учнів 9-х класів, профорієнтація. 
Робота з педколективом орієнтується на оптимізацію емоційних станів,  попередження «професійного вигорання», гуманізацію взаємин вчитель – учень, творче подолання конфліктів, консультування із складних проблем  навчання та виховання дітей, допомозі у проведенні індивідуальної роботи з  учнями. 
Очікувані результати:  
• Подолання кризових станів. 
• Виключення випадків булінгу (цькування), домашнього насильства та  дискримінації серед учасників освітнього процесу; 
• Подолання питань адаптації серед учнівської молоді; 
• Підвищення відповідальності учнів, формування здатності протистояти  негативному впливу однолітків, дорослих та кризовим ситуаціям. • Збереження та поліпшення психічного здоров’я учасників освітнього процесу. 


У своїй роботі практичний психолог орієнтується на запити адміністрації філіїта учасників освітнього процесу (здобувачів освіти, батьків, педагогів). До активної співпраці долучити усіх учасників освітнього процесу.

ІІІ. Змістовна частина

************************************************************************************

59 ІГОР З ДІТЬМИ ВІД СВІТЛАНИ РОЙЗ

Психологиня  Светлана Ройз  опублікувала добірку ігор з дітьми 3-8 років - для
різних каналів сприйняття. Вона підкреслює, що гра - це завжди і розвиток, і
терапія, і адаптація. Але сучасне покоління дітей не отримує тієї кількості
стимулів в різних каналах сприйняття, яке було б важливим і доцільним. У них
перестимульований візуальний канал, решта - часто недостимульовані. І
різноманітні ігри - це сенсорна інтеграція.
Тож, коли як не зараз, стимулювати різні канали сприйняття дітей
 Візуальний канал (НЕ гаджети):
* Роздруківки розмальовок та книжки-розмальовки.
* Малювати мандали.
* Малювання одночасно на одному аркуші.
* Малювання зубною щіткою.
* Малювання долонями (ставити відбитки пальців і домальовувати деталі).
* Малювання з закритими очима.
* Викладання малюнків нитками.
* Робити ангелів з макаронів.
* Робити іграшки з втулок від туалетного паперу.
* Дітям різного віку подобається «відривні аплікації» - спочатку на дрібні
шматочки руками рветься або кольоровий папір, або листки з журналів, потім з
уривків робиться колаж.
* Кожен день тижня назвати «своїм кольором» - наприклад, понеділок -
червоний, вівторок - помаранчевий, середа - жовтий і т.д. за кольорами веселки.
Кожен день надягати одяг або якусь деталь одягу певного кольору, спробувати
знайти продукти такого кольору, або - час від часу кричати - наприклад,
«червоний» - і потрібно швидко доторкнутися до предмета цього кольору.

 Вербальний канал
* Вчити кожен день одне нове слово на іноземній мові
(З цього ж слова, написаного багато разів - можна зробити малюнок.)
* З букв одного слова складати інші слова (наприклад з букв слова
трансформатор - можна придумати - торт, трон, рот, форма та ін.)
* Гра "телеграма" - на кожну букву загаданого слова придумати слово, так щоб
вийшло речення (наприклад, СЛОН - суворий лікар обіймає нас :-)
* Співати.
* Говорити скоромовки.
* Ми з донькою граємо у «вгадай предмет» (частина тіла, транспорт...) ставлячи
питання, на які можна відповісти тільки «так» або «ні».
 Тактильний
* Ігри з кінетичним піском (у нас є "розкопки динозаврів - промислова гра з
формочками - динозаврів, раніше дочка грала в пасочки, зараз - я ховаю в пісок
"скарби", дитя відкопує).

* Лотки з крупами, в яких можна писати, малювати, ховати предмети (навіть
дітям 8-9 років це подобається).
* Ігри з водою - наприклад, запускати, кораблики по воді, переміщати їх
диханням.
* Домашні басейни з кульками.
* Дізнаватися предмети на дотик (цю гру люблять і дорослі діти. Можна
пропонувати розрізняти продукти на смак, спеції і продукти - за ароматом.
 Аудіальний
* Слухати тишу (моя улюблена гра :-))).
* Закрити очі і розрізнити якомога більше звуків.
* Написати букву р - в рядок від зовсім маленької до величезної. А в іншому
рядку від величезної до маленької. Просити дитину, щоб вимовляла звук -
підвищуючи гучність (чим менше буква, тим тихіше голос).
* З закритими очима вгадувати, по якому предмету вдарили (ложкою, олівцем...).
Просторове сприйняття, концентрація,D (такі ігри стимулюють і розвиток
часток мозку, пов'язаних з математичними здібностями, критичним мисленням).
* Змійка (доньці подарували гру з мого дитинства - дуже їй подобається, я
знайшла в інтернеті схеми нових фігур).
* Магнітний конструктор.
* Мозаїка, яку потім можна прасувати праскою і виходять підставки під чашки.
* Орігамі.
* Джанга.
* Мікадо (можна замість промислових «паличок» використовувати олівці,
ложки ...).
* Шашки, шахи, доміно.
* Пазли.
* Можна вчити дітей пришивати ґудзики, вишивати, в'язати, плести макраме.
* Запускаємо дзиги, спостерігаємо за їх кружлянням.
* Домашній квест, пошуки скарбів.
* Переміщатися по кімнаті з закритими очима, орієнтуючись тільки на команди
партнера по грі (можна говорити - вправо, вліво, прямо ... а можна мовчки -
торкаючись до правого, лівого плеча, спини).

Оральний праксис" і "ігри з диханням"
* Мильні бульбашки.
* Аеробол - дуємо на обгортки з-під цукерок (або передаючи один одному, або,
"задуваючи" голи).
* Задуваємо свічки.
* Намагатися підтримувати в повітрі легкий предмет, наприклад, перо.
* Разом співати.
* Через широкі коктейльні трубочки дути на кульку з паперу - потрапляти нею в
«яблучко».
��‍��‍��‍�� Соціальні ігри

* Рольові ігри з ляльками та іграшками, домашній театр.
* Тіньовий театр.
* Можна разом займатися кулінарією, грати в ресторан (це добре допомагає,
коли потрібно швидко приготувати обід, посадити дитину за малюванням меню 
:-)
* Варити разом шоколад.
* Робити міні-спектаклі, записувати їх на камеру телефону. (Ми по казкам і
малюнкам доньки іноді робимо фільми.)
* Робити будиночок з подушок і пледів - ходити в гості :-)
* "Зустріти" дітей з друзями - в zoom, чаті Вайбера та ін.
* Оркестр (інструменти - все, що видає звук в будинку).
 Рух:
* Твістер.
* Пальчиковий твістер.
* Стрибки на кулі-стрибунці (Замість батута - стрибки на дозволеній подушці 
:-)
* Хованки.
* Битва подушками.
* Битва кульками.
* Коли ми обмежені в русі - дочка особливо любить настільний (наліжковий :-
) футбол.
* Ми часто з донькою танцюємо «різні настрої». (Якщо зовсім мало місця,
можна ниткою викласти кордони «танцполу» і ввести додаткове правило - за
них не виходити).
Важливо пам'ятати, що діти до 6 років прагнуть грати в «егоцентричні» гри - за
своїми правилами. Але коли ми їм пропонуємо гру з встановленими правилами -
це готує їх до «дорослого життя» з дотриманням певних норм (це профілактика
«соціальної депривації»).
Веселого дорослішання і сил всім батькам������

"Батькам на замітку! Конфлікти дитини з однолітками: як редагувати?"

"Складна поведінка дитини: як знайти ключ до позитивних змін"

"Складаєм пазл майбутньої професії. Поради з профорієнтації."

Арт-заняття з психологом

Арт-терапія – захоплююча та водночас надзвичайно корисна терапевтична діяльність, спрямована на гармонізацію внутрішніх психологічних процесів і навколишнього середовища через творче самовираження дитини. 

Арт-терапія у роботі з дітьми вважається дуже м’яким і «толерантним» терапевтичним інструментом, у якого немає протипоказань (при правильному виборі виду роботи, звичайно). До нього вдаються люди різного віку та станів, отримуючи в процесі «лікувальної» творчості насолоду й умиротворення. Арт-терапія прекрасно справляється з виходом накопичених емоцій, заспокоює, допомагає зрозуміти почуття та емоції, дає відмінний психодіагностичний матеріал і розвиває потенціал особистості.  

**********************************************************

Робота з внутрішньо переміщеними особами

Діти-переселенці - діти, які потрапили в складні життєві обставини

Останнім часом дуже часто можна чути, як українців, які змушені були змінити місце проживання внаслідок чи то анексії Криму чи військовим діям на Донбасі називають біженцями. Однак, слід зауважити, що вони не є такими. Почнемо з того, хто такий біженець. «Біженець - особа, яка не є громадянином України і внаслідок обґрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань перебуває за межами країни своєї громадянської належності та не може користуватися захистом цієї країни або не бажає користуватися цим захистом внаслідок таких побоювань, або, не маючи громадянства (підданства) і перебуваючи за межами країни свого попереднього постійного проживання, не може чи не бажає повернутися до неї внаслідок зазначених побоювань». Таке визначення дає нам Закон України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту».

Отже, ці особи відносяться до категорії внутрішньо переміщених осіб, або ще вимушених внутрішніх мігрантів. Таким чином, особи із сім'ями підпадають під статус сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах.

До переліку таких обставин відноситься:

- перебування дитини в екстремальній життєвій ситуації (в зоні міжетнічних чи міжрелігійних конфліктів, аварій, катастроф, збройних конфліктів) тощо.

Відповідно до вище згаданих нормативно-правових документів адміністрація закладу освіти здійснює облік цих сімей та скеровує здійснення їх психолого-педагогічного супроводу.

******************************************

Основною допомогою в надзвичайний ситуаціях для дітей є:

• відповідна до віку фактична інформація;

• зрозумілі, відкриті пояснення того, що відбувається і, можливо, буде потреба повертатися до цієї розмови не один раз;

• допомога у висловленні своїх почуттів через розмову, гру, малювання тощо;

• дитина може потребувати поради, як реагувати на запитання інших дітей (наприклад, якщо хтось із батьків постраждав чи загинув, чи, можливо, через інші обставини);

• відпочинок, заняття улюбленими справами, що викликають задоволення;

• загальна підтримка як у сім'ї, так і в навчальному закладі;

• знайомий звичний розпорядок дня для відновлення відчуття спокою;

• регулярні запевнення, що все буде добре, що близькі люди піклуються і дбають про безпеку.

Діти молодшого шкільного віку продовжують відображати у грі все, що відбувається навколо. Політичне протистояння, яке тривало декілька місяців відразу ж було відображено в рольових іграх у школах та дитячих садках. Гра для дітей - це можливість впоратися з ситуацією, яка вже склалася чи може мати місце. Гра для дитини - це дуже важлива «робота». Але робота особлива, вона одночасно приносить задоволення, розвиває та навчає, вводить у суспільство. У грі діти моделюють доросле життя і його конфлікти та відображають суспільні конфлікти. Діти в одну й ту ж саму гру будуть грати стільки разів, скільки їм потрібно. Вони самі розподіляють, хто яку роль гратиме і добре орієнтуються в правилах, які створюють. З часом активність та актуальність гри буде знижуватися, і діти перейдуть до нової гри.

Педагог може обговорити з дітьми ситуацію, яка склалася, ретельно добираючи слова. Будь-яка інформація повинна бути подана дитині, але у відповідності до її віку та рівня розвитку. Надлишок відомостей може залякати дитину і викликати страх та почуття беззахисності. У той же час додаткова інформація допоможе дитині зрозуміти, що відбувається насправді. Педагог може залучити дітей до обговорення, щоб вони самі донесли власні думки та почуття. У будь-якому разі не потрібно ділитися з дітьми різними необґрунтованими чутками чи недостовірною інформацією.

Дитячий та підлітковий психолог Вольфганг Єльзнер (Wolfgang Oelsner) вважає, що дітям важливо розповідати про те, що відбувається, і як ці події тлумачать.

Доцільно знати та використовувати в розмові з дітьми на тему ситуації в країні правильні слова та вирази. До правильних слів та виразів належать ті, які не є оціночними, не несуть погрози і не навіюють страх, а просто констатують сам факт подій.

Не можна бути впевненими, що всі діти в класі займуть однакову позицію до того, що відбувається, бо вони мають сім'ї і на їх світобачення впливає позиція членів сім'ї. Щоб раптом не спровокувати конфлікт у класі, це потрібно враховувати.

Доцільно заздалегідь обмірковувати, як саме ті чи інші завдання можуть вплинути на дітей, чиї батьки або родичі брали участь чи постраждали, або навіть загинули внаслідок конфліктних подій.

Доцільно обговорювати зі шкільним психологом чи соціальним педагогом можливість створення групи взаємодопомоги для дітей, які цього потребують. Залучення до цієї роботи фахівців з організацій, які займаються допомогою дітям та сім'ям та мають досвід у ведені таких груп.

Непотрібно думати, що всі діти однаково відреагують на якусь травматичну подію. Різні діти на одну і ту ж саму подію прореагують по-різному. На це буде впливати попередній досвід реагування на травмуючі події, рівень розуміння дитиною того, що відбулося і відбувається, чи була надана підтримка та допомога раніше, чи мала дитина дорослого, якому могла б довіряти.

Доцільно обговорювати з батьками можливі реакції дітей на події, тривоги та страхи у зв'язку з ними та як це відображається в поведінці дитини. Серед дітей у класі можуть бути ті, хто втратив батька чи матір через події в державі. Такі діти можуть переживати втрату і в такий період у них може знизитись успішність, можуть бути складнощі з концентрацією уваги, пригнічений емоційний стан.

Непотрібно навішувати на таких дітей ярлик «проблемна» дитина. Важливо побачити в ній особистість, яка реагує на перенесену втрату.

Варто робити все для того, щоб усі діти в класі знали про те, що в якоїсь дитини постраждали чи загинули батько чи мати, і тактовно підходити до обговорення такого питання. Якщо втрати в класі обговорюються, - це дає можливість навчатися дітям висловлювати співчуття і дбайливо ставитися до тієї дитини, яка втратила когось із батьків.

Недоцільно ігнорувати дитячі зауваження або конфлікти, пов'язані з втратами близьких людей. Краще демонструвати дітям розуміння та повагу до почуттів інших людей, вчити дітей тому, що кожна людина має невід'ємну Дольто (дитячий аналітик) писала «...треба зробити так, щоб дитиною керував не страх, а почуття свободи, коли один повинен бути відмінним від іншого, люблячи інших, хто, у свою чергу, з любов'ю ставиться до нього, при цьому кожний терпляче приймає індивідуальні та сімейні особливості іншого».

Доречно вміти розпізнавати ознаки, які вказують на те, що дитина переживає втрату або має депресивні прояви. У разі необхідності потрібно повідомити тих близьких, які опікуються дитиною, щоб вони мали можливість підтримати її.

Підтримуючи звичний шкільний розпорядок, вчитель допомагає дітям відчувати безпеку, а також те, що є речі, які залишаються звичними. Підготовка до певних шкільних подій також може продовжуватися. У періоди великих хвилювань батьки можуть не дозволяти дітям ходити до школи, в принципі батьки мають право залишити дитину вдома, але повернення до звичного життя допомагає дитині зміцнити почуття безпеки та здатності керувати своїм життям. Підтримка звичного способу життя дуже позитивно діє на дитину та є для неї доказом власної безпеки та стабільності.

Учителю потрібно бути уважнішим до дітей, адже деякі з них можуть демонструвати ознаки стресу. Ці ознаки не варто залишати без уваги, а краще звернутися за допомогою до фахівців.

У періоди надзвичайних ситуацій, які викликають багато тривоги та не мають остаточного вирішення, певний час особливо важливою є різнобічна підтримка дітей.

Емоційна підтримка. Це перше, що спадає на думку, коли ми думаємо про підтримку, яку нам надають інші люди. Якщо в дорослих виникають проблеми на роботі, члени сім'ї або друзі будуть кожного дня питати, як себе людина почуває та казати їй, що підтримують її. Це ж саме можна робити і з дітьми. Інколи діти настільки переживають за своїх близьких, що бояться ставити їм запитання або не звертаються за підтримкою, тому що вважають, що цим вони засмутять близьку їм людину. Тому вчителям потрібно бути уважними до своїх учнів і бачити, хто з них потребує особливої уваги. Можна запропонувати таку вправу, щоб кожен учень склав список усіх учнів класу, поміркував і написав навпроти кожного з прізвищ, що найбільш подобається в цій особі, які її чесноти. Вчитель збирає написане, опрацьовує і наступного тижня роздає кожній дитині аркуш з перерахованими рисами, які помітили однокласники.

Практична допомога. Допомогти впоратися з різними завданнями повсякденного життя. Інколи події так впливають на дитину, що їй важко концентрувати увагу на завданні. Розуміння цього та допомога у виконанні складних завдань є важливим елементом підтримки.

Обмін думками, ідеями. Досвід та думки інших людей про певні ситуації можуть бути корисними. Діти можуть використовувати героїв книжок чи фільмів, історичних персонажів інших людей, для обговорення того, як би вони себе вели в тій чи іншій ситуації. Обмін думками з дітьми щодо тієї чи іншої ситуації допомагає їм, оскільки вчить дивитися на ситуації/події з різних точок зору і надає можливість висловлювати власні погляди.

Пошук та обробка інформації. Діти підліткового віку можуть шукати різну інформацію про події, досліджувати історичні підґрунтя того, що відбувається, узагальнювати отримані знання і представляти як невеличкі проекти, які можна буде розглянути під час виховної години. Така форма роботи також є підтримкою, оскільки допомагає спрямувати енергію в пошуковому напрямі.

Чому дітям часом важко спілкуватися? Багато дітей не звикли розповідати дорослим про те, що вони відчувають, і на це можуть бути різні причини. У багатьох дітей може бракувати досвіду говорити про себе, і вони просто не знають слів, якими могли б описати, як і що вони відчувають. Дітям, які зазнали тяжких випробувань, зазвичай важко про них говорити. Вони бояться, що деякі почуття будуть сильніші за них. Діти, які дуже гостро відчули ворожнечу, можуть бути підозріливими, вони можуть не бажати спілкуватися тому, що побоюються, що їх за це будуть сварити. Деяким дітям буває соромно від того, що сталося. У такому випадку варто дуже тактовно запрошувати дітей до діалогу.

Перехід до нової школи може викликати почуття страху в дитини та розгубленість. Дитина може трохи справлятися з ними на уроках, а от на перерві почувати себе самотньою, бо ще не встигла знайти/зустріти друзів. Тому важливо мати місце, де дитина може побути на самоті, якщо не хоче брати участь в іграх інших дітей на майданчику. Поступово варто допомагати дитині інтегруватися в шкільний колектив.

Залучення дітей до активного життя класу та школи дасть можливість скоріше адаптуватися та знайти друзів.

Педагоги є головним джерелом підтримки для дітей, і їм варто піклуватися про своє психічне здоров'я. Якщо з якихось причин педагогу складно спілкуватися з дітьми щодо травмуючих подій, то можна попросити про допомогу шкільного психолога чи соціального педагога. Важливо не залишати дітей без допомоги та підтримки дорослих, які, в першу чергу, повинні бути в змозі її надавати.

Потрібно підтримувати віру в дитини, що ситуація вирішиться на краще. Згадується герой Роберто Беніньї з фільму «Життя прекрасне», який допомагав своєму синові пережити перебування в концтаборі. Мине час, і замість розпачу та печалі прийде розуміння та досвід.

Загальні рекомендації для батьків, які живуть  у стані соціальної та політичної напруги:

Важливо:

• Заручитися підтримкою близьких і рідних. Важливо, щоб в оточенні дитини були люди, що не постраждали.
• Намагатися зберегти режим дитини, забезпечити нормальний сон та харчування, достатність пиття, оберігати дитину від додаткових стресів. Менше таємниць і натяків (вони ще більш лякають дитину).
• Відповідати на запитання дитини поступово і доступно. На одне запитання - одна відповідь. Коли дитина її опанує, вона зможе поставити наступне питання.
• Підтримувати надію на краще. Бути готовими до «нечемної», «дивної», «агресивної» поведінки дитини. НЕ казати: «забудь це», «викинь з голови» - це прямий шлях до формування постстресових розладів.
• Не залишати дитину наодинці із своїми переживаннями, проте і не докучати їй.
• Ні в якому разі не соромити дитину і не винуватити в тому, що сталося або в поведінці після травмуючої події.
• Бути готовими раз за разом обговорювати ті самі речі.
• Заручитися самим надією на те, що травму можливо пережити.
• Пам'ятати, що частині дітей з різних причин не вдається упоратися із наслідками травматичного стресу самостійно, і вони потребують професійної допомоги.
• У разі ВАШОГО ХВИЛЮВАННЯ за стан дитини або тривалості незвичної поведінки дитини БІЛЬШЕ МІСЯЦЯ - ЗВЕРНУТИСЯ по допомогу ДО СПЕЦІАЛІСТІВ.

************************************************************

Памятка: як діяти у разі виявленння вибухонебезпечних предметів:  https://drive.google.com/file/d/1CXKYZpSg7z9rkcIq3DLOu05Hzs00Rufp/view

Навчальний посібник "Мінна небезпека" - книга у вагляді коміксу для учнів середньої школи: file:///C:/Users/Admin/Downloads/%D0%9A%D0%9D902029%D0%A3_minna-bezpeka-ne-bez-peka-1ch.pdf

Брошура виживання( Легко про серйозне):    https://eleos.com.ua/wp-content/uploads/2021/02/Broshura_vyzhyvannya_2.12_.pdf

Тривожна валіза: https://mon.gov.ua/storage/app/media/civilniy-zahist/2022/03.02/Rekom.vmist.tryvozhnoyi.valizy.03.02.pdf

 Сьогодні ми живемо в складний час.

Довкола багато тривожних новин, які  викликають страх та напади паніки (а в когось і панічні атаки). В такому стані важко контролювати власні думки та емоції. Для того, щоб допомогти вам справитися із підвищеною тривожність та страхом, психологи рекомендують дотримуватися наступних порад: 

 1️. Мінімізуйте перегляд новин та гортання новинної стрічки. Аналізуйте отриману інформацію, намагайтеся отримувати її із перевірених джерел.

 2. Спілкуйтеся з іншими на ці теми, але лише якщо відчуваєте від цього спокій. У випадку негативних відчуття від обговорення попросіть співрозмовника поспілкуватися про щось нейтральне.

 3. Продовжуйте займатися звичайною рутиною. Ми корисні там, де ми є зараз, роблячи те, що ми робимо зараз.  

 4. Якщо ваш стан покращиться від цього, можете зібрати тривожний рюкзак. Якщо від цього вам лише гірше, дивіться пункт 3.

 5. Збільште кількість прогулянок на свіжому повітрі, проводьте час із своїми рідними та близькими.

 6. Складіть для себе план дій. Впевненість в тому, що «Я знаю, як я буду діяти» допомагає впоратися із підвищено тривожністю.

 7. Знижуємо тривожність за допомогою технік дихання та заземлення. Хто має бажання – можете спробувати медитацію.

 8. Не намагайтеся побороти або відкинути тривогу. Навпаки, приміть її. Зрозумійте, що цей стан частина вас.

 9. Займіться спортом або легкими фізичними вправами.

 10. Займіть свій час улюбленими справами: рукоділля, читання, садівництво, малювання тощо.

 11. Якщо відчуваєте, що не можете справитися самостійно, зверніться до фахівців (психолога або до телефону довіри).

В даний момент є безліч фахівців, які готові прийти на допомогу та об’єднані на окремих ресурсах. Прикладами таких платформ є:

HoldYou (платний ресурс)

Pleso  (платний ресурс)

Відчуй себе (платний ресурс)

Велика ідея (безкоштовний ресурс)

Соціальний проект «Разом» (безкоштовний ресурс)

Розкажи мені (безкоштовний ресурс)

Лінія життя Україна (безкоштовний ресурс)

Teenergizer (безкоштовний ресурс для підлітків)

Коло сім'ї (платний ресурс)

А також безкоштовні гарячі лінії та телефони довіри:

Лінія запобігання самогубствам і психологічної підтримки Lifeline Ukraine 7333

Гаряча лінія психологічної допомоги жінкам GenderStream 0800 505 085

Гаряча лінія психологічної допомоги ветеранам АТО 0 800 501 212

Національна гаряча лінія для дітей та молоді La Strada 0 800 500 225, 116 111

Пам’ятайте, у спокої наша сила. І не бійтеся просити про допомогу, коли відчуваєте, що вона вам потрібна.

Мультфільм для дітей, щоб подолати страх до сирени

Сирена – моя помічниця. Що таке сигнал повітряної тривоги та як поводитися - анімований ролик дітям

Протокол швидкої допомоги дітям

..................................................................................................

СХВАЛЕНО                                                                                                       ЗАТВЕРДЖУЮ

Рішенням педагогічної ради                                                                              Директор   Улашанівського ліцею

Протокол від  29.08.2022 №1                                                                               _________О. І. Комар          

РІЧНИЙ ПЛАН

роботи практичного психолога

Жуківської філії Улашанівського ліцею 

імені Володимира Марковського

 Троц Тетяни Михайлівни

на 2022-2023 навчальний рік

Вступ

У результаті військової інтервенції російської федерації до України, постало гостре питання стану психологічного здоров’я здобувачів освіти та їхніх батьків, що впливатиме на освітній процес у новому навчальному році. Одним із головних завдань закладу освіти є повсякденна психологічна допомога та емоційна підтримка учасників освітнього процесу. В умовах воєнного стану  наш навчальний заклад працював у дистанційному форматі навчання, що призводило до низки ускладнень як для здобувачів освіти, батьків, так і для педагогів. За таких умов істотно зростає роль психологічної служби у закладі освіти щодо забезпечення своєчасного і систематичного вивчення психофізичного розвитку здобувачів освіти, мотивів їх поведінки і діяльності з урахуванням вікових, інтелектуальних, фізичних, гендерних та інших індивідуальних особливостей; сприяння створенню умов для виконання освітніх і виховних завдань закладу освіти, соціального та інтелектуального розвитку здобувачів освіти, охорони психічного здоров’я, надання психологічної підтримки всім учасникам освітнього процесу.

Психологічна служба філії складається із практичного психолога (робоче навантаження 0,25 ставка).

Планування роботи психологічної служби здійснюється на підставі наказу МОН №509 від 22 травня 2018 р. «Положення про психологічну службу у системі освіти України», лист МОН  від 18.07.2019 №1/9-462  «Про пріоритетні напрями роботи психологічної служби у системі освіти на 2019-2020 н.р.»; Лист МОН від 27.06.2019 № 1/9-414 «Деякі питання щодо створення у 2019-2020 н.р. безпечного освітнього середовища, формування в дітей та учнівської молоді ціннісних життєвих навичок»; Лист МОН від 18.05.2018 № 1/11-5480 «Методичні рекомендації щодо запобігання та протидії насильству»; Лист МОН від 24.07.2019 №1/9-477 «Про типову документацію працівників психологічної служби у системі освіти України»; Наказ МОН №864 від 28.12.2006 «Про планування діяльності та ведення документації соціальним педагогом у роботі з дітьми-інвалідами у системі Міністерства освіти України»; Закон «Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю»; Закон «Про соціальні послуги», наказу №609 від 08 червня 2018 р. «Про затвердження примірного положення про команду психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами в закладі загальної середньої та дошкільної освіти»; Лист МОН від 29.01.2019 №1/11-881 «Про затвердження плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу  (цькуванню) в закладах освіти та порядку реагування на випадки булінгу (цькування) та застосування заходів виховного впливу в закладах освіти»; Закон України від 7 січня 2018 р. «Про запобігання та протидію домашньому насильству», лист Міністерства освіти і науки України № 1/9-362 від

16.07.2021 «Деякі питання організації виховного процесу у 2021/2022 н.р. щодо формування дітей та учнівської молоді ціннісних життєвих навичок», та Лист МОН від 02.08.2022 № 1/8794-22 "Про пріоритетні напрями роботи психологічної службі у системі освіти на 2022-2023 н.р."

У своїй діяльності соціально-психологічна служба керується Законами України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про охорону дитинства», «Про забезпечення організаційно- правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», «Про протидію торгівлі людьми», Конституцією України, Загальною декларацією прав людини, Конвенцією ООН про права дитини, Етичним кодексом та іншими.

                                                                      І. Аналітична частина

Практичний психолог школи протягом навчального року здійснював психологічний супровід освітнього процесу за основними напрямками діяльності з учасниками освітнього процесу: діагностика, профілактика, корекція, навчальна діяльність, консультування, просвіта.

Соціально-психологічні дослідження здобувачів освіти були спрямовані на виявлення причин труднощів у навчанні, інтелектуальному розвитку, соціально-психологічній адаптації; вивчення та визначення індивідуальних особливостей динаміки розвитку особистості, потенційних можливостей в освітньому процесі, професійному самовизначенні.

Корекційно-відновлювальна, розвивальна, просвітницька та профілактична робота із здобувачами освіти була спрямована на розвиток пізнавальної діяльності, формування позитивної мотивації до освітнього процесу, навичок самоконтролю, навичок соціально прийнятих способів вираження негативних емоцій, відповідальної поведінки, формування позитивного образу «Я», згуртування здобувачів освіти у класному колективі,  корекцію агресивності, емоційно-вольової сфери, зниження рівня тривожності, корекцію страхів, розвиток комунікативних навичок здобувачів освіти, соціальної компетенції, емоційного інтелекту, подолання егоцентризму, формування у дітей негативного ставлення до шкідливих звичок, навичок здорового способу життя.

Робота із здобувачами освіти молодшої вікової ланки була направлена на підготовку особистості до освітнього процесу, зниження ризиків проблем адаптації до освітнього середовища, формуванню готовності до  переходу у середню ланку здобувачів освіти 4 класу, своєчасне попередження відхилень у розвитку та становленні особистості.

Відповідно до впровадження інклюзивної освіти практичним психологом спільно з командою супроводу організовано корекційно-просвітницьку роботу з дітьми з особливими освітніми потребами та реалізовано індивідуальні плани розвитку дітей.

Робота з здобувачами освіти середньої  вікової ланки була спрямована на допомогу в адаптаційний період п’ятикласників, усунення виявлених труднощів соціально-психологічного розвитку здобувачів освіти (недостатній рівень навчальних досягнень, порушення поведінки, емоційна нестабільність), міжособистісних стосунках, запобігання конфліктним ситуаціям в освітньому процесі, зниження ризиків схильності до залежностей та правопорушень, різних форм девіантної поведінки, допомога в соціалізації здобувачів освіти 9-го класу, профорієнтаційна робота.

Робота з педколективом орієнтувалась на оптимізацію емоційних станів, попередження «професійного вигорання», гуманізацію взаємин учасників освітнього процесу, творче подолання конфліктів, консультування із складних проблем в освітньому середовищі серед учасників освітнього процесу, допомогу у проведенні індивідуальної роботи із здобувачами освіти.

Проводилася  робота з батьками (надавалась консультативна допомога батькам здобувачів освіти), участь у батьківських зборах. 

Запроваджено діяльність сторінки на офіційному сайті філії.

ІІ. Цілепокладаюча частина

Проблема, над якою працює практичний психолог: 

Для організації належного психологічного, соціально-педагогічного супроводу учасників освітнього процесу необхідно реалізувати пріоритетні завдання на 2022/2023 навальний рік:

1. Психологічне забезпечення освітнього процесу, супровід психічного, розумового, соціального і фізичного розвитку здобувачів освіти.
2. Психологічне та соціально-педагогічне забезпечення та супровід інклюзивного навчання дітей з особливими освітніми потребами, консультативна та просвітницька робота з батьками.
3. Робота з постраждалими внутрішньо переміщеними учнями, їхніми батьками та членами родини в адаптації до нових умов проживання і навчання, дітьми і сім’ями АТО (ООС), ЗСУ.
4. Посилення профілактичної роботи із протидії торгівлі людьми.
5. Посилення роботи зі здійснення профілактичних заходів щодо зниження вживання алкоголю та наркотичних речовин підлітками.
6. Посилення профілактичної роботи з подолання правопорушень, злочинності серед неповнолітніх.
7. Забезпечення захисту прав і свобод дітей, створення безпечного середовища (запобігання насильству в закладі та домашньому насильству).
8. Просвітницька робота з учасниками освітнього процесу щодо загроз, які може нести інтернет (шахрайство, спам, кібербулінг тощо).
9. Популяризація ненасильницької моделі поведінки.
10.  Інформування про соціально-небезпечні хвороби.
11.  Продовження ведення сторінки на сайті закладу  та впровадження  онлайн -консультування.

У своїй роботі практичний психолог орієнтується на запити адміністрації філіїта учасників освітнього процесу (здобувачів освіти, батьків, педагогів). До активної співпраці долучити усіх учасників освітнього процесу.

ІІІ. Змістовна частина